Skip to main content

Автор: writer

Вакцинація

Кір — одна з найбільш заразливих інфекцій, що спричиняється вірусом із родини параміксовірусів. 9 із 10 невакцинованих проти кору людей ризикують захворіти після контакту із хворим. Вірус може залишатися в повітрі і інфікувати до 2 годин після того, як хворий залишив приміщення. Найбільш вразливими до інфекції є діти, які не мають щеплень.
✅ Коли роблять щеплення?
За оновленим Національним календарем профілактичних щеплень, щеплення проти кору проводиться разом зі з щепленням проти епідемічного паротиту та краснухи у віці 1 та 4 років комбінованою вакциною КПК. Це гарантує надійний захист у більш ранньому віці — ще у дитячому садку.
✅ Якими є симптоми кору?
Кір передається повітряно-крапельним шляхом, а період від інфікування до появи симптомів становить близько 10-12 днів. Він характеризується високою температурою, кашлем, нежитем, кон’юнктивітом (ураженням очей) та характерним плямисто-папульозним висипом на тілі, що з’являється пізніше.
Проте кір небезпечний своїми зовсім не рідкісними ускладненнями, серед яких:
🔺 запалення легенів (пневмонія),
🔺 вушна інфекція (отит),
🔺 запалення мозку (енцефаліт),
🔺 інші серйозні ускладнення, а також інвалідність і смерть.
✅ Чому важливо подбати про щеплення дитини?
Ліків, які б діяли на вірус кору, не існує, тому вакцинація — єдиний засіб захисту проти захворювання. Щеплення дозволяють сформувати імунітет проти кору, паротиту та краснухи. Подбайте про своїх дітей — зробіть щеплення. Це — безоплатно та ефективно.

Вакцина проти туберкульозу (БЦЖ) захищає від небезпечних наслідків хвороби

Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу. Основним шляхом передачі туберкульозу є аерогенний шлях, тобто під час кашлю, чхання або розмови.
Кожен та кожна можуть захворіти на туберкульоз. Проте існує ефективний захист — вакцина БЦЖ. Введення вакцини не гарантує, що людина не захворіє на туберкульоз, проте повністю забезпечує захист від його смертельних генералізованих форм.
✅ Коли роблять щеплення БЦЖ?
Якщо раніше вакцина вводилася на 3–5 добу життя новонародженого (через 48 годин від народження), то тепер вакцинація проводиться за 24 години після народження дитини.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому, мають отримати його якнайшвидше. Коштом держави вакцинація проводиться раніше невакцинованим до виповнення 18 років (за умови негативних результатів проби Манту чи квантиферонового тесту).
Водночас з’явилася можливість проведення БЦЖ без попередньої туберкулінової шкірної проби або квантиферонового тесту до 7 місяців життя дитини (якщо не було контакту з хворим на туберкульоз).
✅ Якими є симптоми туберкульозу?
Кашель понад 2 тижні, підвищена температура тіла понад 7 днів, утруднене дихання, біль у грудях, поганий апетит, безпричинна втрата ваги, постійна слабкість, підвищена пітливість, особливо вночі, а також — кровохаркання.
✅ Чому важливо подбати про щеплення дитини?
У першу чергу, щеплення важливе для новонароджених та дітей молодшого віку. Воно захищає їх від смертельних генералізованих форм туберкульозу: міліарного туберкульозу та туберкульозного менінгіту, якщо його провести до моменту інфікування збудником.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує одноразове щеплення вакциною БЦЖ немовлят в країнах, де досі поширений туберкульоз. Вакцина БЦЖ здатна забезпечити захист дітей раннього віку від важких форм туберкульозу.
Якщо дитина з якихось причин не була вакцинована у пологовому будинку — важливо проконсультуватися з сімейним лікарем або педіатром, щоб якнайшвидше надолужити щеплення. Нагадуємо, що відповідно до оновленого Календаря щеплень вакцину БЦЖ можна вводити одночасно з іншими вакцинами, якщо іншого не зазначено в інструкції про застосування лікарського засобу.

Вакцінація дівчат 12-13 років проти ВПЛ

Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це група вірусів, що вражають клітини слизової оболонки та шкіри. Впродовж життя ВПЛ інфікується щонайменше троє з чотирьох людей. Найчастіше інфікування відбувається у віці 20-25-років.
✅ Чому важливо подбати про щеплення дитини?
На сьогодні відомо близько 200 типів цього вірусу, ціла низка з яких є високоонкогенними, тобто можуть зумовити розвиток онкологічних захворювань. Зокрема, близько 70% випадків раку шийки матки припадає на 16 та 18 типи ВПЛ. Проти захворювань, що обумовлені цими та іншими типами ВПЛ, створені вакцини.
У 9 із 10 випадків інфекція, що зумовлена ВПЛ, минає самостійно протягом двох років після інфікування. Проте якщо вірус не зник, то може розвиватися рак шийки матки, рак статевого члена, піхви, вульви, рак аноректальної ділянки або рак ротоглотки та ротової порожнини.
Інфікування ВПЛ відбувається переважно під час статевого акту, а також через тісний контакт шкіра-до-шкіри. Також існує ризик вертикальної передачі інфекції — від матері до новонародженого під час пологів.
✅ Коли роблять щеплення?
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, безоплатне однократне щеплення 9-валентною вакциною доступне для дівчат віком 12–13 років з початку 2026 року. Саме в цьому віці, до початку статевого життя, вакцинація забезпечує найвищий рівень захисту та запобігає захворюванню майбутньому.
Щеплення також рекомендується проводити і хлопцям та юнакам (оптимально — до початку статевого життя). Проте наразі для них, як і для дівчат, старших 13 років, та жінок, вакцинація можлива лише за власний кошт чи коштом громади, в якій вони проживають і якщо в цій громаді схвалена відповідна програма. Найоптимальнішою є вакцинація дорослих проти ВПЛ до 26 років, проте має сенс пройти вакцинацію і у віці 26+.
✅ Якими є симптоми раку шийки матки?
Передракові стани та рак шийки матки — це «німий» рак. Скарги у жінки як такі відсутні. Запідозрити рак шийки матки можна лише тоді, коли з’являється кровотеча з піхви після статевого акту, між менструаціями або зміни у перебігу менструації, будь-яка вагінальна кровотеча після настання менопаузи, а також — нетипові виділення з піхви, біль у тазі або під час статевого акту. Проте ці симптоми можуть бути і при інших станах і, якщо мова про рак, то ці симптоми все одно не є ранніми ознаками.
На пізніших стадіях рак шийки матки починає поширюватися на інші органи, тож можуть з’явитися додаткові симптоми. Наприклад, ускладнене або болісне випорожнення/сечовипускання, кровотеча з прямої кишки або кров у сечі, тупий біль у попереку, нижній частині живота або спині тощо.
Дізнайтеся у вашого сімейного лікаря або педіатра про можливість безоплатної вакцинації вашої доньки проти ВПЛ. Це — гарна інвестиція у її майбутнє. Ви можете запобігти розвитку онкологічного захворювання вже зараз.

З НОВИМ 2026 РОКОМ!

Наближається Новий рік 2026 – свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж – перемоги України і благополуччя наших воїнів.

Наш колектив вітає Вас з Новим роком! Бажаємо, щоб у вашому домі цілий рік був затишок, любов і щастя. Нехай Новий рік принесе багато радісних і щасливих днів! Бажаємо, щоб в 2026 році здійснилися всі ваші мрії і бажання!

1 грудня 2025 року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. Гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2025 року оголошене ЮНЕЙДС та ВООЗ: “Подолання перебоїв, трансформація заходів у відповідь на СНІД”.

Ця тема підкреслює критичний момент, коли глобальна відповідь на ВІЛ/СНІД стикається з фінансовою кризою, геополітичною фрагментацією та іншими перешкодами, які загрожують прогресу, досягнутому за десятиліття. Кампанія закликає до:

  • Стійкого політичного лідерства;
  • Міжнародного співробітництва;
  • Підходів, орієнтованих на права людини;
  • Пріоритизації послуг з профілактики, тестування та лікування ВІЛ.

Мета полягає в тому, щоб, попри поточні виклики, активізувати зусилля для досягнення цілі сталого розвитку – покласти край епідемії СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року.

На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйонів осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.

Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.

Станом на 01.10.2025 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 487 ВІЛ-інфікованих громадян (2024р.- 498 осіб) з них 20 іноземців, в т.ч. – 37 серопозитивних дітей (2024р. – 28 дітей).

Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 62,5%  (2024р. – 51 %),  парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 29,6% – (2024р. – 42,6% ).

Діагноз СНІД в поточному році встановлено 179 хворим (2024 р.- 159). За звітний період померло 58 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 47 осіб (2024 р. – 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу-33 особи). Всього станом на  01.10.2025 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 456 осіб.

Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

1) статевий;

2) парентеральний:

– серед людей, що вживають ін’єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;

– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;

– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;

3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.

Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).

З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.

Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% –  в пізніші терміни.

Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:

  1. Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
  2. Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів.
  3. Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики.
  4. Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям.

У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «ОДІКЛ» Відділ профілактики та боротьби зі СНІДом, за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6.

10 фактів про грудне вигодовування

10 фактів про грудне вигодовування

1. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує виключно грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя. У віці 6 місяців слід вводити прикорм, такий як фруктове та овочеве пюре, як додаток до грудного вигодовування, що триває до 2-річного віку і далі. Крім того:

  • грудне вигодовування слід почати протягом першої години після народження
  • годувати дитину грудьми потрібно «на вимогу» – так часто, як просить дитина, вдень і вночі
  • ​слід уникати використання пляшечок та пустушок

2. Грудне молоко – ідеальне харчування для новонароджених та немовлят. Воно забезпечує усіма поживними речовинами, які потребує дитина для повноцінного розвитку. Грудне молоко містить антитіла, які захищають від багатьох захворювань, зокрема діареї та пневмонії, які є основними причинами дитячої смертності в усьому світі.

3. При грудному вигодовуванні у жінки зменшується ризик захворіти на рак молочної залози та яєчників, діабет 2 типу та післяпологову депресію.

4. Грудне вигодовування є надійним підґрунтям для гармонійного розвитку та міцного здоров’я у майбутньому. Підлітки та дорослі, які отримували грудне молоко,  менш ймовірно страждатимуть від надмірної ваги або ожиріння у майбутньому. Вони рідше хворіють на цукровий діабет 2 типу та показують кращі результати у тестах на рівень інтелектуального розвитку.

5. Дитяча суміш не містить антитіл, які є у грудному молоці, тому не може бути повноцінною альтернативою. Існують ризики присутності бактерій у суміші, коли вона приготована неналежним чином – із використанням небезпечної води або нестерилізованого посуду. Якщо часто використовувати суміші, то повернення до грудного вигодовування може бути неможливим через зменшення кількості грудного молока.

6. ВІЛ-позитивна мати може передавати інфекцію своєму немовляті під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. Проте, терапія антиретровірусними (АРВ) препаратами знижує ризики передачі інфекції. ВІЛ-позитивна мати, яка годує грудьми, повинна отримувати АРВ-препарати.

7. Міжнародне зведення правил про збут замінників грудного молока було прийнято 1981 року. Згідно з ним, інформація про переваги грудного вигодовування і ризики замінників для здоров’я має розміщуватися на всіх етикетках дитячих сумішей. Безкоштовні зразки замінників не повинні поширюватися безкоштовно серед вагітних жінок, матерів або членів їхніх сімей, а також серед медичних працівників у закладах охорони здоров’я.

8. На початку важливого шляху грудного вигодовування свого немовляти жінка часто стикається з труднощами. Такі методи, як перебування матері і дитини в різних палатах, використання палат для новонароджених і прикорм дитячими сумішами в дійсності ускладнюють процес грудного вигодовування. Медичні працівники повинні допомагати жінці та заохочувати її до годування грудьми.

9. Багато жінок, які повертаються на роботу, частково або повністю відмовляються від грудного вигодовування через брак часу, відсутність умов для годування та зберігання молока. Аби продовжувати грудне вигодовування, матерям необхідно забезпечити сприятливі умови, такі як: безпечне і чисте місце для годування дитини на роботі або неподалік, оплачувана декретна відпустка, неповний робочий день, ясла за місцем роботи, місця для зціджування і зберігання грудного молока і перерви для грудного вигодовування.

10. Для задоволення потреб дитини у віці шести місяців, слід вводити овочеві та фруктові пюре, на додаток до грудного вигодовування:

  • При введенні прикорму не слід зменшувати кількість грудного молока
  • Їжу варто давати у чашці чи ложці, а не у пляшечці
  • Їжа повинна бути чистою і безпечною
  • Дитині потрібен якийсь час, щоб навчитися їсти тверду їж

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА №12" ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Перейти до вмісту