Всесвітній день без тютюну щороку відзначають 31 травня. Цього року ВООЗ та активісти в галузі охорони здоров’я з усього світу знову об’єднають свої зусилля для інформування громадськості про шкідливі прийоми, до яких вдається тютюнова індустрія. Гаслом цього дня в 2025 році обрано «Викриємо хитрощі маніпуляторів!» Це розкриття прийомів, якими користуються виробники тютюнових та нікотиновмісних виробів. Цього разу кампанія Всесвітнього дня без тютюну буде присвячена викриттю стратегій, якими користуються виробники тютюнових та нікотиновмісних виробів для того, щоб зробити свою шкідливу для здоров’я продукцію привабливішою, насамперед – для молоді. Викриваючи ці прийоми, ВООЗ підвищує обізнаність громадськості, виступає за посилення антитютюнової політики, включаючи введення заборони на використання у тютюнових та нікотиновмісних виробах ароматизаторів, які роблять їх більш привабливими, та захищає здоров’я людей.

До поширених прийомів тютюнової промисловості відносяться:

• використання ароматизаторів та смакових добавок: ці добавки призначені для маскування різкого смаку та запаху тютюну та підвищення його смакової привабливості;
• цільовий маркетинг: елегантний дизайн виробів, приваблива упаковка та кампанії у цифрових медіа використовуються для гламуризації шкідливих продуктів;
• оманливий дизайн продукції: деякі вироби імітують солодощі чи іграшки, що робить їх привабливими для дітей та підлітків.

Ці прийоми не тільки підштовхують їх до вживання тютюну та нікотину, а й ускладнюють відмову від куріння, підвищуючи ризик формування залежності та розвитку довгострокових наслідків для здоров’я.

У сучасному суспільстві паління залишається поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. За даними ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних з палінням тютюну кожні 6 секунд помирає одна людина, а щорічно з цієї причини вмирають близько 5 мільйонів чоловік.

До найбільш поширених негативних наслідків тютюнопаління для здоров’я людини відносять:

– Рак легенів. Тютюнопаління підвищує ризик розвитку раку легенів в 20 разів у порівнянні з тими, хто не палить. У свою чергу, внаслідок відсутності симптомів та складності лікування на пізніх стадіях захворювання, від раку легенів помирає більше людей, ніж від будь-якого іншого виду раку. Ризик захворювання тим вище, чим більше стаж паління, чим більше сигарет палять за день, чим більша кількість диму, що вдихається, а також чим вищий вміст смол і нікотину в сигаретах.

– Хронічні захворювання легенів. Паління тютюну є провідною причиною хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороби, для якої характерно прогресуюче ушкодження тканин легенів, звуження дихальних шляхів, що призводить до дихальної недостатності. Захворювання спровоковано аномальною запальною реакцією тканини легенів на подразнення шкідливими часточками або газами, перш за все (до 80 % випадків) — тютюновим димом. Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.

Крім того, тютюн сприяє тяжкому перебігу астми, яка обмежує активність людини і є причиною втрати працездатності.

– Паління є головним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Курці страждають від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярного інсульту в 2-4 рази частіше, ніж люди, що не палять. Навіть ті, хто є пасивними курцями, мають підвищену ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30%.

– Вплив на репродуктивне здоров’я. Паління пов’язують зі зниженням фертильності, тому жінки, що палять можуть зазнавати труднощів при спробах завагітніти або страждати від безпліддя. Крім того, є ймовірність, що паління серед жінок репродуктивного віку пов’язано зі зростанням кількості позаматкових вагітностей, оскільки тканини фалопієвих труб уразливі до впливу компонентів тютюнового диму.

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, частіше спостерігається зниження маси тіла при народженні. Після народження такі діти нерідко відстають у фізичному і розумовому розвитку.

Діти молодшого віку, які піддаються впливу вторинного тютюнового диму, мають високий ризик виникнення і загострення астми, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів.

– Туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу, потрапляючи на пошкоджену слизову бронхів, знаходяться в сприятливому середовищі для розмноження і розвитку захворювання. Курці, як правило, не помічають симптомів хвороби, таких як тривалий кашель, вважаючи, що це наслідок тютюнопаління. Активна форма туберкульозу, ускладнена згубним впливом паління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності.

Останнім часом, в якості альтернативи традиційним сигаретам широку популярність набувають системи електричного нагрівання тютюновмісних виробів (ІQOS,  Ploom, glo і PAX). Це пристрої, в яких табак нагрівається, а не горить, тому, як зазначають виробники, утворюється аерозоль, що містить нікотин та мінімальну кількість шкідливих домішок типу смол та чадного газу.

Незалежна оцінка тютюнових стіків для приладів електричного нагрівання показала, що в аерозолях від таких стіків концентрація більш ніж 20 небезпечних і потенційно небезпечних хімічних речовин значно перевищує їх концентрацію у стандартному тютюновому димі.

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує, що паління навіть тих тютюнових виробів, які нібито містять меншу кількість шкідливих речовин не є безпечними для здоров’я, так як, віддалені наслідки впливу на організм деяких речовин поки що невідомі, крім того, містять нікотин, що викликає сильну фізичну залежність.

В м. Харкові кваліфіковану допомогу з питання лікування нікотинової залежності можна отримати в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», за адресою: м. Харків, вул.  Академіка Павлова, 46.

15 травня День вишиванки в Україні. Припадає щороку на третій четвер травня. День вишиванки був започаткований 2006 року студентами Чернівецького університету, які вирішили носити вишиванки в один із травневих днів, щоб підкреслити свою приналежність до української культури. Ідея швидко стала популярною, і свято поширилося по всій Україні та серед українців за кордоном.

У День вишиванки бажаємо  миру і злагоди в ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам’ятайте, що ми — Українці й зможемо все!

2 квітня 2025 року – Всесвітній день поширення інформації

щодо проблеми аутизму

(інформаційні матеріали)

Всесвітній день поширення інформації щодо проблеми аутизму (World Autism Awareness Day), що відзначається щорічно 2 квітня, починаючи з 2008 року, встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року. Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомагати людям, які страждають на цей розлад, та підвищувати рівень їх життя.

Аутизм – тяжкий психічний розлад, що виражається в крайній формі самоізоляції, бідністю вираження емоцій, неадекватним реагуванням і дефіцитом соціальної взаємодії. Сучасні класифікації розглядають аутизм, як “первазивне” (всеосяжне) порушення розвитку, і означає, що при аутизмі страждає не одна функція або їх невелика кількість, а психіка в цілому.

Станом на 01.01.2025 року в м. Харкові на диспансерному обліку перебувало 911 дітей, що страждають на аутизм (станом на 01.01.2024 – 889) із них 100 – ВПО, інваліди з аутизмом – 561 (станом на 01.01.2024 – 537 дітей) з них 53 – ВПО. Первинно інвалідність виявлено у 90 дітей, з них 21 – ВПО.

У хлопчиків аутизм розвивається в 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток. У 20% хворих з тяжкими формами аутизму прогноз захворювання несприятливий, однак в 80% випадків пацієнти з аутистичними розладами вчаться за загальноосвітніми та корекційними програмами.

До сьогодні ще не існує однозначної теорії, що пояснює причини виникнення аутизму. Є гіпотези, згідно з якими значення мають генетичні мутації, що визначають особливості функціонування нервової системи. Аутизм не є спадковим захворюванням, для нього не характерна сімейність. У ряді випадків вплив зовнішніх факторів (токсини, інфекції, гіпоксія плода) стає своєрідним пусковим механізмом для хвороби при наявності генетичної схильності.

Для класичного варіанту раннього дитячого аутизму характерний симптомокомплекс, що складається з:

• порушення комунікації;
• порушення соціалізації;
• формування  стереотипних дій.

Щоб розпізнати наявність аутизму у дитини батькам необхідно стежити за її поведінкою і виявляти ознаки, які не властиві віковій нормі. Найчастіше ці ознаки можна виявити у дітей у віці до 3-х років.

Симптоми аутизму у дитини до 1 року: відсутність усмішки та комплексу пожвавлення при зверненні матері, не тягнеться до батьків, чинять опір спробам взяти на руки, однаково байдуже ставиться до всіх дорослих.

Вже у віці 1 року у здорової дитини починає розвиватися мова, у дітей з аутизмом мова може бути відсутньою в 2 і 3 роки. Навіть якщо словниковий запас у дитини відповідає віковим нормам, зазвичай при аутизмі слова використовуються неправильно, створюються власні словоформи. Для аутизму характерна ехолалія – повторення одних і тих же фраз.

Поступово виявляються труднощі у спілкуванні з оточуючими. Діти з аутизмом не йдуть на контакт з іншими дітьми, не можуть зрозуміти правил ігри, емоції однолітків, найчастіше грають на самоті, вигадуючи власні ігри.

Ще один симптом аутизму – схильність до стереотипних рухів та дій. Це можуть бути розгойдування, підстрибування, обертання, рухи пальцями, помахи руками. При аутизмі у дитини формується прихильність до певного розпорядку дня, певної їжі, одягу, обстановці в кімнаті. При зміні звичної обстановки, маршруту пересування, спроби запропонувати нові страви можливі спалахи агресії, які можуть бути спрямовані як на себе так і на оточуючих.

Кожен випадок захворювання дуже індивідуальний: аутизм може мати більшість перерахованих ознак в крайньому ступені прояву, а може проявлятися лише деякими ледве помітними особливостями.

У випадку з розладами аутистичного спектру приблизно половина батьків помічають незвичну поведінку дитини після досягнення 18 місяців, а до 24 місяців на відхилення звертають увагу вже 80% батьків. Оскільки несвоєчасно розпочате лікування може вплинути на прогноз, при зміні поведінки дитини слід негайно проконсультуватися з фахівцем. Завдяки вчасному виявленню розладу у віці до двох років і адекватної реабілітації існує ймовірність адаптувати дітей з аутизмом до повноцінного життя в суспільстві.

Лікування дитячого аутизму носить виключно симптоматичний характер. Зазвичай використовують комплексну терапію, що дозволяє впливати на різні симптоми аутизму і механізми їх розвитку. Основний спосіб лікування – це психотерапія і соціальна адаптація. Медикаментозне лікування при аутизмі призначаються з метою корекції поведінки і різних проявів захворювання.

У м. Харкові кваліфіковану  медичну допомогу  дітям,  які  страждають  на  аутизм   надають в КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Каденюка, 43, де впроваджено використання програми АВА-терапії (поведінкова терапія) і системи альтернативної комунікації РЕCS для подолання дезадаптивних порушень у дітей з аутизмом.

Ціль – подолання туберкульозу в Україні: рішення, що покращують медичну систему

Реформа системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню як складова реформи охорони здоров’я в Україні доводить свою ефективність. В умовах повномасштабної війни та пов’язаних з нею постійних викликів регіональні фтизіопульмонологічні центри продовжують забезпечувати безперервність доступу людей, які хворіють на туберкульоз (ТБ), до якісних медичних послуг.

Впроваджені зміни — результат адаптації найкращого доказового світового досвіду та прагнення зробити медичну допомогу доступнішою й ефективнішою. Центр громадського здоров’я розповідає, які саме зміни відбулися впродовж 2024 року та як вони вплинули на медичну систему.

Удосконалення нормативно-правового підґрунтя для подолання ТБ в Україні: огляд важливих напрацювань

Зміна підходу від протидії до повного подолання ТБ

11 лютого 2024 року набув чинності  Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні ». Він гарантує доступні та якісні послуги з діагностики, профілактики та лікування ТБ та їхню безоплатність.

Документ сприяє вдосконаленню діагностики туберкульозу. Забезпечується вона трирівневою мережею лабораторій на чолі з центральною, котра, серед іншого, здійснює контроль якості роботи лабораторій з мікробіологічної діагностики ТБ першого і другого рівнів.

Крім того, закон передбачає право на щорічну додаткову оплачувану відпустку для працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів.

У цілому ЗУ «Про подолання туберкульозу в Україні» утверджує багатогалузеву і багатосекторну співпрацю центральних міністерств і відомств з відповідними місцевими органами виконавчої влади не тільки медичної галузі, а й сфери соціального захисту, освіти та іншими. Ним посилюються людино-орієнтовані підходи та політики у виявленні та лікуванні захворювання шляхом подальшої розробки нормативно-правових актів.

Покращення харчування у стаціонарних закладах для людей із туберкульозом

У травні Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про затвердження норм харчування у регіональних фтизіопульмонологічних центрах, реабілітаційних, паліативних та хоспісних відділеннях, що надають медичні послуги в умовах стаціонару для людей, які хворіють на туберкульоз» від 17 травня 2024 р. №571 .

У таких закладах удосконалюють систему харчування відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Збалансування раціону зі вмістом усіх необхідних макро- та мікроелементів необхідне для покращення самопочуття, зміцнення імунної системи та пришвидшення одужання людей з ТБ.

План протидії туберкульозу у 2024-2026 роках

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р.  №564-р  затверджено  Операційний план заходів з реалізації у 2024-2026 роках  Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.

Він підтверджує вибраний напрям у подолання ТБ і, зокрема, націлений на:

• людино-орієнтоване лікування туберкульозу з акцентом на амбулаторні моделі та психосоціальний супровід;
• захист прав пацієнтів через подолання стигми та забезпечення рівних прав під час і після лікування;
• активний скринінг туберкульозу, зокрема серед груп ризику, із залученням громадських організацій.
• тестування на медикаментозну чутливість, молекулярно-генетичні методи, нові препарати та короткострокові схеми терапії тощо.

Розвиток системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 726-р схвалено  Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024–2026 роки  та план її реалізації.

Розпорядженням визначені такі стратегічні цілі:

• забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу;
• покращення надання первинної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;
• залучення територіальних громад у здійсненні заходів з подолання туберкульозу;
• використання інноваційних підходів для швидкої діагностики та ефективного лікування туберкульозу;
• захист населення від зараження туберкульозом шляхом раннього виявлення та надання своєчасної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, діагностики та лікування ТБ-інфекції, реабілітації та надання паліативної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;
• забезпечення здійснення надавачами медичної допомоги інфекційного контролю за туберкульозом.

Визначена регламентація роботи лабораторної мережі з діагностики ТБ

Упродовж 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило накази, що регламентують роботу лабораторної мережі з діагностики туберкульозу в системі протитуберкульозної медичної допомоги:

• «Деякі питання утворення трирівневої лабораторної мережі з діагностики туберкульозу у системі протитуберкульозної медичної допомоги населенню» від 12.03.2024  №422;
• «Про затвердження Положення про мікробіологічну лабораторію з діагностики туберкульозу третього рівня» від 04.07.2024  №1160;
• «Про затвердження Державних санітарних норм і правил “Влаштування мікробіологічних лабораторій з діагностики ТБ та забезпечення біологічної безпеки в їхній роботі”» від 12.09.2024 р.  №1585 .

Ці документи визначають головні завдання, функції та вимоги до вищезгаданих мікробіологічних лабораторій з діагностики ТБ трьох рівнів. Накази  дозволяють  вдосконалити організацію та забезпечення надання якісних послуг з діагностики туберкульозу.

Зміна підходу до амбулаторного лікування людей, які хворіють на ТБ, у закладах первинної медичної допомоги

Відповідний наказ «Про затвердження Порядку надання послуг з амбулаторного лікування людей, які хворіють на туберкульоз, у закладах первинної медичної допомоги»  №1923  Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підписав 16 листопада 2024 року.

Цим документом визначається, що весь шлях лікування до одужання людини з ТБ супроводжуватиме спеціальна мультидисциплінарна команда, до якої входять сімейний лікар, фтизіатр, члени громади, інститути громадянського суспільства.

Такий підхід забезпечує надання комплексної та орієнтованої на потреби людини з ТБ медичної допомоги, що охоплює координацію дій між різними закладами охорони здоров’я, і має такі переваги:

• покращення доступу до якісних медичних послуг у громадах;
• забезпечення безперервності лікування;
• підвищення економічної ефективності;
• поліпшення рівня задоволеності пацієнтів і лікарів.

Удосконалення протитуберкульозної медичної допомоги продовжується

Навіть в умовах війни протитуберкульозна система продовжує вдосконалюватися. Сьогодні в кожній області України функціонують фтизіопульмонологічні центри, які координують надання спеціалізованої допомоги з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу. Це сучасні надкластерні заклади охорони здоров’я, які постійно розвиваються і зміцнюються шляхом об’єднання з іншими закладами інфекційного спрямування. Вони мають високотехнологічне обладнання з елементами штучного інтелекту та надають якісні інтегровані послуги, впроваджуючи сучасні методи діагностики та лікування туберкульозу короткотривалими схемами із застосуванням інноваційних препаратів.

24 березня в усьому світі відзначається День боротьби з туберкульозом.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, за автором – Паличка Коха. Найчастіше передається повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, розмови,  чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.

На початковій стадії хвороба має безсимптомний перебіг. Людина, яка інфікована збудником цього захворювання може відчувати незначну слабкість, втомлюваність і зменшення ваги тіла. Ці симптоми не викликають сильного занепокоєння у людей і часто списуються на перевтому від емоційного чи фізичного перенавантаження.

Згодом, коли процес прогресує, з’являються більш виражені симптоми, а саме: кашель більше 2-х тижнів, задишка, підвищення температури тіла до 37-37,2˚С понад тиждень, біль у грудній клітці. Кровохаркання це симптом характерний для запущеної стадії хвороби із значним ураженням легень і проявляється доволі пізно.

Туберкульоз може вражати не тільки дихальну систему, а й інші внутрішні органи, ЦНС, кістки тощо.

У випадку виникнення вищеперерахованих скарг необхідно звернутись до сімейного лікаря. Для діагностики сімейний лікар проводить скринінг та опитування, оцінює ризик захворювання. У випадку необхідності (підозрі на дане захворювання) – скеровує пацієнта на радіологічне обстеження та обстеження мокротиння за допомогою спеціальних тестів. Також сімейний лікар може призначити дообстеження у фтизіатра, адже саме фтизіатр встановлює діагноз «туберкульоз».

Туберкульоз розвивається у приблизно 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання або прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їх імунна система ще не сформована.

До груп ризику належать:

•  Особи, які мали контакт із хворими на ТБ з бактеріовиділенням – особливо члени сімей та співробітники, які тривалий час перебувають у закритих приміщеннях з хворими на туберкульоз людьми.
• Люди, які живуть із ВІЛ – ризик розвитку активного ТБ у них значно вищий через ослаблений імунітет.
• Пацієнти з хронічними захворюваннями – особи з діабетом, хворобами легень, нирковою недостатністю або імунодефіцитними станами.
• Особи, які отримують імуносупресивну терапію – пацієнти після трансплантації органів, онкохворі, люди, які приймають кортикостероїди або біологічні препарати (інгібітори ФНП-α).
• Діти до 5 років – через незрілу імунну систему.
• Мігранти та внутрішньо переміщені особи – фактор стресу, контакт з великою кількість людей.

Як захистите себе та своїх рідних від ТБ?

В Україні згідно Календаря профілактичних щеплень, щоб запобігти хворобі, проводять вакцинацію препаратом БЦЖ дітей на 3-5 дні життя, за умови відсутності протипоказів. Дане щеплення запобігає розвитку важких форм туберкульозу та смерті від хвороби, тому є надійним захистом.

Профілактика туберкульозу у дорослих включає дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при спілкуванні з хворими людьми. При потребі вчасне звернення на консультацію до сімейного лікаря та проходження в подальшому ФГ ОГК.

Аналізуя захворюваність дітей на туберкульоз за 3 місяці 2025 року слід відмітити наступне:

в м.Харкові захворіло 2 дитини, випадки захворювання дітей на туберкульоз зареєстровані у Салтівському та Слобідському районах

При профогляді туберкульоз був виявлений у 1 дитини.

Структура захворюваності:

– туберкульоз легень – 1 дитина

– позалегеневий туберкульоз (туберкульоз периферічних підщелепних         лімфатичних вузлів) — 1 дитина.

Важливо знати, що на туберкульоз може захворіти кожен. Дане захворювання є виліковне та в Україні ліки  надаються пацієнтам безкоштовно. Успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів, дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярного прийому ліків

Основні принципи лікування: 

використання комбінації протитуберкульозних препаратів. Курс лікування триває 4–6 місяців, а у випадку мультирезистентного ТБ – до 9місяців.Крім того, сьогодні в Україні застосовується використання новітніх короткострокових режимів лікування та цифрових технологій для моніторингу стану пацієнтів. Знання про туберкульоз, своєчасна діагностика та ефективне лікування допоможуть подолати цю інфекцію та запобігти її поширенню.