Автор: writer
Вакцина проти туберкульозу (БЦЖ) захищає від небезпечних наслідків хвороби
Опублікував(ла) writer , . Опубліковано в Новини.
Вакцінація дівчат 12-13 років проти ВПЛ
Опублікував(ла) writer , . Опубліковано в Новини.
З НОВИМ 2026 РОКОМ!
Опублікував(ла) writer , . Опубліковано в Новини.
Наближається Новий рік 2026 – свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж – перемоги України і благополуччя наших воїнів.
Наш колектив вітає Вас з Новим роком! Бажаємо, щоб у вашому домі цілий рік був затишок, любов і щастя. Нехай Новий рік принесе багато радісних і щасливих днів! Бажаємо, щоб в 2026 році здійснилися всі ваші мрії і бажання!
1 грудня 2025 року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Опублікував(ла) writer , . Опубліковано в Новини.
Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. Гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2025 року оголошене ЮНЕЙДС та ВООЗ: “Подолання перебоїв, трансформація заходів у відповідь на СНІД”.
Ця тема підкреслює критичний момент, коли глобальна відповідь на ВІЛ/СНІД стикається з фінансовою кризою, геополітичною фрагментацією та іншими перешкодами, які загрожують прогресу, досягнутому за десятиліття. Кампанія закликає до:
- Стійкого політичного лідерства;
- Міжнародного співробітництва;
- Підходів, орієнтованих на права людини;
- Пріоритизації послуг з профілактики, тестування та лікування ВІЛ.
Мета полягає в тому, щоб, попри поточні виклики, активізувати зусилля для досягнення цілі сталого розвитку – покласти край епідемії СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року.
На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйонів осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.
Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.
Станом на 01.10.2025 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 487 ВІЛ-інфікованих громадян (2024р.- 498 осіб) з них 20 іноземців, в т.ч. – 37 серопозитивних дітей (2024р. – 28 дітей).
Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 62,5% (2024р. – 51 %), парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 29,6% – (2024р. – 42,6% ).
Діагноз СНІД в поточному році встановлено 179 хворим (2024 р.- 159). За звітний період померло 58 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 47 осіб (2024 р. – 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу-33 особи). Всього станом на 01.10.2025 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 456 осіб.
Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
1) статевий;
2) парентеральний:
– серед людей, що вживають ін’єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;
– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;
– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;
3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.
Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).
З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.
Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% – в пізніші терміни.
Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.
Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:
- Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
- Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів.
- Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики.
- Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям.
У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «ОДІКЛ» – Відділ профілактики та боротьби зі СНІДом, за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6.
10 фактів про грудне вигодовування
Опублікував(ла) writer , . Опубліковано в Корисна інформація.
10 фактів про грудне вигодовування
1. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує виключно грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя. У віці 6 місяців слід вводити прикорм, такий як фруктове та овочеве пюре, як додаток до грудного вигодовування, що триває до 2-річного віку і далі. Крім того:
- грудне вигодовування слід почати протягом першої години після народження
- годувати дитину грудьми потрібно «на вимогу» – так часто, як просить дитина, вдень і вночі
- слід уникати використання пляшечок та пустушок
2. Грудне молоко – ідеальне харчування для новонароджених та немовлят. Воно забезпечує усіма поживними речовинами, які потребує дитина для повноцінного розвитку. Грудне молоко містить антитіла, які захищають від багатьох захворювань, зокрема діареї та пневмонії, які є основними причинами дитячої смертності в усьому світі.
3. При грудному вигодовуванні у жінки зменшується ризик захворіти на рак молочної залози та яєчників, діабет 2 типу та післяпологову депресію.
4. Грудне вигодовування є надійним підґрунтям для гармонійного розвитку та міцного здоров’я у майбутньому. Підлітки та дорослі, які отримували грудне молоко, менш ймовірно страждатимуть від надмірної ваги або ожиріння у майбутньому. Вони рідше хворіють на цукровий діабет 2 типу та показують кращі результати у тестах на рівень інтелектуального розвитку.
5. Дитяча суміш не містить антитіл, які є у грудному молоці, тому не може бути повноцінною альтернативою. Існують ризики присутності бактерій у суміші, коли вона приготована неналежним чином – із використанням небезпечної води або нестерилізованого посуду. Якщо часто використовувати суміші, то повернення до грудного вигодовування може бути неможливим через зменшення кількості грудного молока.
6. ВІЛ-позитивна мати може передавати інфекцію своєму немовляті під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. Проте, терапія антиретровірусними (АРВ) препаратами знижує ризики передачі інфекції. ВІЛ-позитивна мати, яка годує грудьми, повинна отримувати АРВ-препарати.
7. Міжнародне зведення правил про збут замінників грудного молока було прийнято 1981 року. Згідно з ним, інформація про переваги грудного вигодовування і ризики замінників для здоров’я має розміщуватися на всіх етикетках дитячих сумішей. Безкоштовні зразки замінників не повинні поширюватися безкоштовно серед вагітних жінок, матерів або членів їхніх сімей, а також серед медичних працівників у закладах охорони здоров’я.
8. На початку важливого шляху грудного вигодовування свого немовляти жінка часто стикається з труднощами. Такі методи, як перебування матері і дитини в різних палатах, використання палат для новонароджених і прикорм дитячими сумішами в дійсності ускладнюють процес грудного вигодовування. Медичні працівники повинні допомагати жінці та заохочувати її до годування грудьми.
9. Багато жінок, які повертаються на роботу, частково або повністю відмовляються від грудного вигодовування через брак часу, відсутність умов для годування та зберігання молока. Аби продовжувати грудне вигодовування, матерям необхідно забезпечити сприятливі умови, такі як: безпечне і чисте місце для годування дитини на роботі або неподалік, оплачувана декретна відпустка, неповний робочий день, ясла за місцем роботи, місця для зціджування і зберігання грудного молока і перерви для грудного вигодовування.
10. Для задоволення потреб дитини у віці шести місяців, слід вводити овочеві та фруктові пюре, на додаток до грудного вигодовування:
- При введенні прикорму не слід зменшувати кількість грудного молока
- Їжу варто давати у чашці чи ложці, а не у пляшечці
- Їжа повинна бути чистою і безпечною
- Дитині потрібен якийсь час, щоб навчитися їсти тверду їж
