Серотип хантавірусу Andes (Andes virus), про спалах якого повідомляють міжнародні організації, в Україні не виявлений, не циркулює та не може сформувати стійкий природний осередок. Водночас в Україні, як і в інших країнах Європи, реєструються інші серотипи хантавірусів, пов’язані переважно з природними осередками серед гризунів.

Ситуація привернула значну увагу через тяжкий перебіг окремих випадків, наявність летальних випадків та документально підтверджену можливість обмеженої передачі цього різновиду хантавірусу від людини до людини.

Водночас міжнародні організації охорони здоров’я оцінюють ризик для населення Європи як низький.

Чому Andes virus в Україні відсутній і не може тут закріпитися

По-перше, в Україні відсутній природний резервуар цього вірусу. Його єдиним підтвердженим носієм у природі є довгохвостий карликовий рисовий хом’як — гризун, який мешкає виключно у Південній Америці. В Європі і зокрема в Україні цей вид відсутній. Без місцевого резервуара стійка циркуляція вірусу неможлива.

По-друге, міжлюдська передача — рідкісне виключення. Навіть у разі завезення вірусу хворою людиною (інкубаційний період може сягати 6 тижнів) подальша передача в побутових умовах є малоймовірною. Документально підтверджена лише обмежена передача при тривалому тісному контакті.

По-третє, серед громадян України, які перебували на борту «MV Hondius», жодного підтвердженого випадку інфікування не зафіксовано.

Що таке хантавіруси?

Хантавіруси — це група вірусів, природними резервуарами яких є гризуни. Людина найчастіше інфікується:

• при вдиханні пилу, забрудненого виділеннями гризунів;
• через контакт із контамінованими поверхнями;
• рідше — через укуси гризунів.

У світі виділяють дві основні клінічні форми хантавірусної інфекції:

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом — ця форма характерна переважно для Європи та Азії, зокрема для хантавірусів Puumala та Dobrava, які циркулюють і в Україні.

Хантавірусний легеневий синдром — ця форма характерна переважно для Північної та Південної Америки. Саме її може спричиняти Andes virus. Хантавірусний легеневий синдром може прогресувати дуже швидко та потребує інтенсивної терапії.

Інкубаційний період хантавірусної інфекції може тривати до 6-8 тижнів. На ранніх стадіях захворювання симптоми часто нагадують грип або інші гострі респіраторні вірусні інфекції.

Що таке Andes virus?

Andes virus — це різновид хантавірусу, який природно поширений переважно в Аргентині та Чилі. Він може викликати тяжке захворювання легень, яке супроводжується високою температурою, слабкістю, кашлем і швидким розвитком утрудненого дихання. У тяжких випадках хвороба може призводити до серйозного ураження легень та потребувати лікування в реанімації.

На відміну від хантавірусів, які циркулюють в Україні та передаються лише від гризунів до людини, Andes virus є єдиним хантавірусом, для якого підтверджена можливість передачі між людьми. Однак така передача трапляється рідко і зазвичай потребує тривалого близького контакту з хворою людиною (статеві контакти, сон в одному ліжку). За оцінками міжнародних організацій , Andes virus не має такого потенціалу швидкого поширення, як COVID-19 або SARS, а ризик для населення Європи залишається низьким.

Чому Andes virus не вважають загрозою нової пандемії?

Попри значну увагу до спалаху Andes virus, міжнародні організації охорони здоров’я не розглядають його як загрозу нової пандемії. Це пов’язано з тим, що вірус не передається між людьми так легко, як COVID-19 або грип. Для інфікування зазвичай потрібен тривалий і тісний контакт із хворою людиною, а випадки передачі залишаються поодинокими.

Крім того, Andes virus не має природних резервуарів у Європі. Основний природний носій Andes virus — довгохвостий карликовий рисовий хом’як (Oligoryzomys longicaudatus), який мешкає виключно у Південній Америці. Саме тому навіть у разі завезення окремого випадку формування постійного природного осередку або широкого поширення вірусу в Україні чи країнах Європи є малоймовірним.

За оцінками міжнародних та українських фахівців, ризик для населення України наразі залишається низьким.

Що ми знаємо про вірус?

Andes virus не є новим або невідомим вірусом. Його вперше виявили та описали ще у 90-х роках минулого століття після спалахів тяжкої хантавірусної інфекції в Аргентині та Чилі. Відтоді цей серотип перебуває під постійним наглядом міжнародних організацій та добре вивчений фахівцями.

За десятки років досліджень науковцям вдалося встановити, як саме циркулює вірус у природі, які гризуни є його носіями, яким чином відбувається зараження людини та які симптоми може викликати захворювання. Також відомо, що Andes virus є єдиним хантавірусом, для якого підтверджено можливість рідкісної передачі від людини до людини за умов тісного та тривалого контакту.

Сучасні генетичні дослідження свідчать, що вірус, пов’язаний із нинішнім спалахом, не є новим варіантом і не має ознак суттєвих змін (мутацій). Він подібний до Andes virus, які вже багато років циркулюють у Південній Америці. На сьогодні міжнародні фахівці не мають доказів того, що цей серотип став більш заразним або небезпечним.

Яка ситуація в Україні?

Станом на сьогодні Andes virus в Україні не виявлений і не циркулює. Крім того, через відсутність природного резервуара цей серотип не може сформувати стійкий природний осередок на території України або інших країн Європи.

Водночас в Україні, як і в багатьох країнах Європи, циркулюють інші серотипи хантавірусів Puumala та Dobrava-Belgrade. Вони спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом та передаються виключно від гризунів до людини. Передача цих серотипів між людьми не відбувається.

У 2025–2026 роках в Україні спостерігалося зростання кількості випадків хантавірусної інфекції. Найбільше випадків реєструється у регіонах, де тривають бойові дії, коли люди тривалий час перебувають у польових умовах та контактують із гризунами або їх виділеннями.

До груп підвищеного ризику належать військовослужбовці, особи, які перебувають у польових умовах, покинутих будівлях, працівники складів, а також люди, залучені до земляних та фортифікаційних робіт. Ризик інфікування зростає під час перебування у приміщеннях із високою чисельністю гризунів або під час робіт, пов’язаних із підняттям пилу в закритих просторах.

Симптоми хантавірусної інфекції

Перші прояви хантавірусної інфекції часто нагадують грип або інші гострі респіраторні вірусні інфекції. У людини можуть з’являтися підвищення температури, виражена слабкість, головний біль, біль у м’язах, кашель, біль у животі, нудота або загальне погіршення самопочуття. Саме тому на ранніх стадіях захворювання його складно відрізнити від інших інфекцій.

У частини пацієнтів захворювання може мати тяжчий перебіг із розвитком ураження легень, дихальної недостатності, порушення функції нирок або геморагічних проявів.

Водночас важливо розуміти, що наявність таких симптомів не означає автоматично хантавірусну інфекцію. Значно частіше причиною є сезонні ГРВІ, грип, COVID-19 або інші поширені інфекції.

Якщо ви не подорожували до Південної Америки, не контактували з людьми, у яких підтверджено Andes virus, але маєте подібні симптоми, насамперед слід звернутися до сімейного лікаря або найближчого медичного закладу для звичайного медичного огляду. Особливо важливо повідомити лікаря, якщо ви перебували у польових умовах, контактували з гризунами; працювали у підвалах, покинутих приміщеннях або складських будівлях; долучалися до земляних або фортифікаційних робіт.

Самолікування у разі високої температури, вираженої слабкості або утрудненого дихання є небезпечним.

Чи існує вакцина або специфічне лікування?

Станом на сьогодні специфічної вакцини проти Andes virus або більшості інших хантавірусів, які могли б використовуватися для широкої профілактики населення, не існує. Також немає специфічного противірусного препарату, який би гарантовано зупиняв розвиток хантавірусної інфекції.

Саме тому основне значення мають раннє звернення за медичною допомогою, своєчасна діагностика та підтримувальне лікування. У більшості випадків терапія спрямована на контроль симптомів та підтримку роботи органів і систем організму до моменту одужання.

Не всі випадки хантавірусної інфекції мають тяжкий перебіг. Частина пацієнтів переносить захворювання у легкій формі, особливо при своєчасному зверненні до лікаря та медичному спостереженні.

Як захистити себе від хантавірусних інфекцій в Україні

Оскільки місцеві хантавіруси передаються виключно від гризунів, профілактика зводиться до мінімізації контакту з ними та їхніми виділеннями:

• не здіймайте пил у старих, закинутих приміщеннях де є імовірність знаходження гризунів; надавайте перевагу вологому прибиранню з антисептиками — обов’язково в рукавичках;
• зберігайте харчові продукти у герметичних контейнерах, недоступних для гризунів;
• дезінфікуйте поверхні у приміщеннях, де помічено гризунів, спиртовмісними або іншими ефективними антисептиками;
• при роботі в польових умовах, особливо в покинутих будівлях і підземних спорудах, користуйтеся засобами індивідуального захисту органів дихання.

Якщо після можливого контакту з гризунами чи їхніми виділеннями підвищилась температура, з’явився біль у м’язах або попереку, порушення сечовиділення — негайно зверніться до лікаря і повідомте про обставини можливого зараження. Рання діагностика критично важлива для ефективного лікування.

Рекомендації для осіб, які протягом останніх 2 місяців перебували у країнах Південної Америки

Людям, які протягом останніх двох місяців перебували у країнах Південної Америки, варто уважніше ставитися до свого самопочуття після повернення. Якщо протягом 6 тижнів після подорожі з’являються підвищення температури, кашель, задишка, біль у м’язах, виражена слабкість, біль у животі, нудота або блювання, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Під час звернення важливо обов’язково повідомити медичного працівника про факт подорожі до Південної Америки, навіть якщо поїздка була нетривалою або симптоми здаються схожими на звичайну застуду чи грип. Це допоможе лікарю правильно оцінити ризики та за потреби призначити додаткові обстеження.

До встановлення причини захворювання рекомендовано уникати тісних контактів з іншими людьми та уважно стежити за своїм станом, особливо у разі появи утрудненого дихання або швидкого погіршення самопочуття.

Рекомендації для медичних працівників

Медичним працівникам рекомендовано зберігати епідеміологічну настороженість щодо хантавірусної інфекції, особливо при обстеженні пацієнтів із гарячкою невстановленого походження, респіраторними симптомами або ознаками гострого ураження нирок.

Особливу увагу слід звертати на пацієнтів, які:

• протягом останніх тижнів подорожували до країн Південної Америки;
• мали контакт із гризунами або перебували у приміщеннях із можливим забрудненням виділеннями гризунів;
• проходили службу або тривалий час перебували у польових умовах;
• брали участь у земляних, фортифікаційних чи аварійно-відновлювальних роботах.

На ранніх етапах хантавірусна інфекція може нагадувати грип, COVID-19, лептоспіроз або інші інфекційні захворювання, тому важливими залишаються ретельний збір епідеміологічного анамнезу та проведення диференційної діагностики.

У разі підозри на хантавірусну інфекцію необхідно забезпечити своєчасне лабораторне тестування та екстрене інформування регіональних ЦКПХ. Особливої уваги потребують випадки тяжкого респіраторного синдрому або гострої ниркової недостатності у пацієнтів із відповідним епідеміологічним анамнезом.

Отримуйте інформацію з офіційних і вірогідних джерел

Під час спалахів інфекційних хвороб часто поширюється неправдива інформація та чутки, зокрема про «нові пандемії» або «нові смертельні віруси».

Для отримання правдивої інформації рекомендуємо користуватися офіційними та науковими джерелами:

• офіційними повідомленнями МОЗ України;
• ресурсами ВООЗ;
• матеріалами European Centre for Disease Prevention and Control;
• повідомленнями Центр громадського здоров’я МОЗ України.

Ринки та ярмарки для багатьох є зручним місцем, де можна купити свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень, м’ясо, яйця та молочні продукти. Водночас, варто дотримуватися певних правил, аби впевнитися, що придбані продукти безпечні.

Як обирати продукти

Найголовніше правило: уникайте стихійних точок торгівлі, адже продукти там не проходять перевірку і можуть бути джерелами інфекцій, серед яких:

• сальмонельоз — бактеріальна інфекція, що характеризується діареєю (може бути з кров’ю або слизом) та сильними спазмами в животі. Інколи може виникати головний біль, нудота та блювання, втрата апетиту. Симптоми можуть тривати від 4 до 7 днів;
• кампілобактеріоз — інфекція, що спричиняє діарею, а у деяких випадках — криваву діарею (геморагічний коліт), підвищену температуру та спазми в животі. Симптоми з’являються на 2–5 день після зараження й минають за тиждень;
• лістеріоз у легкій формі проявляється діареєю, лихоманкою, головним болем та болем у м’язах. Тяжка форма хвороби може вражати вагітних жінок, немовлят, літніх людей та людей, які проходять лікування від раку, ВІЛ або перенесли трансплантацію органів та призводити до враження нервової системи та смерті;
• інфекції, спричинені патогенними штамами кишкової палички, викликають спазми в животі та діарею, яка в деяких випадках може перейти у криваву діарею (геморагічний коліт). Більшість заражених людей одужує протягом 10 днів, але інколи у маленьких дітей та літніх людей інфекція може викликати гемолітико-уремічний синдром (ГУС). Він характеризується гострою нирковою недостатністю, анемією та низьким рівнем тромбоцитів у крові;
• бруцельоз викликає грипоподібні симптоми, зокрема підвищену температуру, слабкість, загальне нездужання, біль у спині та суглобах, втрату ваги. Симптоми можуть розвиватися стрімко (за 1-2 дні) або поступово протягом кількох тижнів.

Окрім інфекцій, у сирих продуктах можуть міститися паразити. Наприклад, вживання сирої або недостатньо просмаженої яловичини може призвести до зараження бичачим ціп’яком.

Також неперевірені рослини та гриби на стихійних ринках можуть виявитися отруйними: їстівну черемшу можна сплутати з небезпечними для людей конвалією, чемерицею або пізньоцвітом осіннім; бліду поганку часто плутають із печерицею або підберезником, а помилкові опеньки — зі справжніми.

Чим небезпечна купівля готових страв

Готові стави та спека — небезпечне поєднання. Домашні ковбаси, паштети, копченості, кондитерські вироби з кремом, надрізані кавуни та дині можуть стати ідеальним середовищем для швидкого розмноження бактерій і спричиняти тяжкі харчові отруєння. А домашні консерви та в’ялена, солена або копчена риба, особливо непатрана (з нутрощами), приготовані з порушенням технології, несуть серйозну загрозу — ботулізм.

Це небезпечна хвороба, викликана токсином, який виділяє бактерія Clostridium botulinum (ботулотоксин). У 5–10% випадків хвороба закінчується смертю.

Симптоми ботулізму найчастіше проявляються між 12 та 36 годинами після отруєння (мінімальний інтервал — 4 години, максимальний — 8 днів):

• м’язова слабкість;
• утруднене дихання;
• сухість у роті та проблеми з ковтанням;
• погіршення зору: «туман», сітка або двоїння перед очима;
• згодом: слабкість у шиї та руках.

У випадку появи симптомів — негайно зверніться до лікаря й повідомте про те, що ви вживали потенційно небезпечні продукти:

• в’ялену, копчену, солону або консервовану рибу;
• м’ясні та грибні консерви;
• будь-які консерви домашнього виробництва;
• продукти, які зберігалися та/або транспортувалися неналежним чином.

Як правильно мити продукти

Усі овочі, фрукти, ягоди та зелень необхідно ретельно мити перед вживанням, аби зменшити ризик кишкових інфекцій. Як це зробити правильно:

1. Перед роботою з продуктами помийте руки теплою проточною водою з милом щонайменше 20 секунд — після роботи з продуктами вимийте руки ще раз.

2. Овочі, фрукти, ягоди та зелень мийте під проточною водою без мила чи  мийних засобів, оскільки вони можуть залишатися на поверхні або проникати в пористу структуру плодів.

3. Мийте навіть ті продукти, з яких плануєте зрізати шкірку. Так бруд і бактерії не потраплять на їстівну частину під час чищення або нарізання.

4. Пошкоджені, подряпані чи підгнилі ділянки зрізайте, а продукти з ознаками гниття — викидайте.

5. Тверді плоди — огірки, кабачки, дині та кавуни — додатково можна потерти чистою кухонною губкою або щіткою.

6. Висушіть помиті продукти чистим паперовим або тканинним рушником.

7. Якщо на упаковці зазначено, що продукт попередньо вимитий і готовий до вживання — повторно мити необов’язково. Однак стежте, щоб він не контактував з брудними поверхнями чи посудом.

Як зменшити ризик інфікування

Підходьте до вибору продуктів на ринках та ярмарках відповідально:

• купуйте продукти лише в дозволених для торгівлі місцях;
• звертайте увагу на умови зберігання, чистоту торгової точки та зовнішній вигляд товару;
• ретельно мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень;
• перед вживанням переконайтеся, що продукти тваринного походження пройшли достатню термічну обробку. Вони мають бути добре прогрітими всередині, без сирих ділянок, а яйця — з повністю згорнутими білком і жовтком.

Обирайте продукти уважно і відмовтеся від вживання сумнівних домашніх продуктів і зелені, готових страв невідомого походження. Пам’ятайте: ваше здоров’я — на першому місці.

Тварини — як дикі, так і свійські, й навіть домашні — можуть бути переносниками небезпечних для людини інфекцій (зоонозів). Тому під час догляду або контакту з ними варто бути обережними й дотримуватися простих правил, аби убезпечити себе від зараження.

Збудники хвороб передаються не лише через укус

Може скластися хибне враження, що коли просто погладити безпритульного собаку або прибрати у загоні з худобою, то нічим заразитися неможливо. Але це не так. Зоонозні інфекції можуть передаватися не лише через укуси тварин, а й іншими шляхами. Наприклад, через:

• подряпини;
• потрапляння слини на слизові або в рану;
• контакт із шерстю або пір’ям;
• забруднені руки або одяг;
• вдихання або потрапляння в очі та на інші слизові пилу в місцях утримання тварин;
• вживання контамінованих продуктів тваринного походження, які не пройшли достатню термічну обробку.

Місця, де є ризик інфікування зоонозами

Будьте уважні до ризиків, перебуваючи:

• в приватних тваринних господарствах;
• на фермах;
• у місцях утримання великої рогатої худоби, кіз, овець, свиней, птиці;
• в контакті з безпритульними тваринами;
• у контактних зоопарках. Які продукти можуть бути джерелом зоонозів

Існує ризик заразитися через споживання домашніх яєць, м’яса й молочних продуктів, що не пройшли достатню термічну обробку — детальніше про це розповідали в матеріалі за посиланням.

Які хвороби переносять тварини

До найпоширеніших в Україні зоонозних інфекцій належать:

• Сказ — надзвичайно небезпечна вірусна інфекція, яка після появи симптомів закінчується летально у 100% випадків. Хвороба передається через укуси, потрапляння слини в рану або на слизові оболонки та подряпини. Сказ переносять ссавці: собаки й коти, зокрема безпритульні, а також дикі тварини — лисиці, вовки та єнотоподібні собаки.  У 2025 році в Україні було зафіксовано 2 випадки сказу.
• Лептоспіроз — бактеріальна інфекція, що без лікування може призвести до враження нирок, менінгіту, печінкової недостатності й навіть смерті. Переносники в Україні — сірі щури та польові миші, рідше — бабаки, собаки, худоба. Хвороба передається через контакт із забрудненою сечею зараженої тварини їжею та водою (під час купання теж). У 2025 році в Україні було зареєстровано 223 випадки захворювання.
•  Сальмонельоз — хвороба, що спричиняє діарею (іноді з кров’ю або слизом). У деяких випадках симптоми зберігаються місяцями, а інфекція розповсюджується на інші внутрішні органи й провокує ускладнення. Поширюється через заражену їжу, екскременти тварин, їхні речі (наприклад, іграшки та миски) або місця утримання. В 2025 році в Україні було зареєстровано 3842 випадки сальмонельозу.
• Кампілобактеріоз — бактеріальна інфекція, що може викликати діарею, лихоманку та болі в животі, а в деяких випадках — синдром подразненого кишківника, артрит та враження нервів. Передається через недостатньо термічно оброблене м’ясо та немиті руки, а також від собак та щенят. У 2025 році в Україні було зареєстровано 129 випадків захворювання.
• Бруцельоз — симптоми інфекції схожі на грип: лихоманка, слабкість, відчуття нездужання, болі в спині та суглобах, зниження ваги. Головне джерело інфекції — худоба, рідше — собаки й коти. Людина може заразитися при контакті із інфікованими тваринами, через їжу або вдихання пилу, що містить збудників.
• Токсоплазмоз — паразитарна інфекція, що у тяжких випадках може призводити до враження мозку, очей та інших органів. Хвороба небезпечна в першу чергу для вагітних і людей з ослабленим або пригніченим імунітетом. Може передаватися через контакт з фекаліями котів.
• Сибірська виразка — бактеріальна інфекція, що без своєчасного лікування може призвести до смерті. Людина може заразитися під час контакту з хворими тваринами, їхніми трупами або забрудненим м’ясом, кров’ю, шкірою, шерстю, кістками. Інфікування відбувається через ушкоджену шкіру, вживання зараженого м’яса або вдихання спор збудника. В Україні один випадок сибірської виразки зафіксували у 2020 році.
• Ехінококоз — паразитарна інфекція, що спричиняє формування кіст у печінці, легенях або інших органах і спричиняє серйозні ускладнення. Основне джерело зараження — собаки та інші хижі тварини, які виділяють яйця паразита з фекаліями. Людина може інфікуватися через брудні руки, забруднену їжу або воду, після контакту з шерстю.
• Лістеріоз — бактеріальна інфекція, що у тяжких випадках призводить до ураження нервової системи або генералізованої інфекції. Особливо небезпечна для вагітних, новонароджених, людей літнього віку та осіб з ослабленим імунітетом. Основний шлях зараження — вживання заражених харчових продуктів, зокрема непастеризованого молока та продуктів із нього.
• Трихінельоз — паразитарна інфекція, що у тяжких випадках може вражати серце, легені або центральну нервову систему. Людина заражається переважно через вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса, яке містить личинки трихінел.
• Туляремія — бактеріальна інфекція, що може проявлятися лихоманкою, слабкістю, збільшенням лімфатичних вузлів, виразкою на шкірі, болем у горлі, ураженням очей або легень — залежно від шляху зараження. Людина може заразитися при контакті з зараженими гризунами та іншими дикими тваринами, через укуси кліщів чи ґедзів, забруднену воду, а також під час вдихання пилу або аерозолів, що містять збудника.

Коли треба звертатися до лікаря

Загалом, тварини можуть бути переносниками понад 200 зоонозних інфекцій. Тож негайно зверніться до лікаря, якщо після контакту з ними у вас з’явилися:

• гарячка;
• слабкість;
• біль у животі, діарея, блювання;
• висип;
• збільшені лімфатичні вузли;
• кашель;
• біль у суглобах.

Важливо: якщо дика, безпритульна або будь-яка інша невакцинована від сказу тварина (або така, чий вакцинальний статус вам невідомий),  вас вкусила подряпала, або її слина потрапила на слизові чи в рану, діяти потрібно негайно:

• ретельно промийте рану проточною водою з милом;
• обробіть краї рани антисептиком;
• якнайшвидше зверніться по медичну допомогу.

Як убезпечити себе від зоонозних інфекцій

• Вакцинуйте від сказу домашніх улюбленців — навіть якщо вони не виходять на вулицю й не контактують з іншими тваринами. Так ви захистите і їх, і себе від потенційної небезпеки. Рекомендовано робити перше щеплення, коли улюбленцю виповниться 3 місяці й надалі проводити вакцинацію щороку. Щепити тваринку безкоштовно можна у лікарнях ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.
• Не підгодовуйте й не намагайтеся приручити диких тварин.
• Поясніть дітям, що не можна гладити безпритульних та незнайомих домашніх тварин.
• Не дозволяйте дітям тісно контактувати з тваринами без вашого нагляду.
• Мийте руки після контакту з тваринами або прибирання за ними. Про те, як це робити правильно розповідали у матеріалі за посиланням.
• Не їжте й не пийте у приміщеннях, де перебувають тварини (в загонах з худобою, у приміщеннях контактних зоопарків тощо).
• Не вживайте домашні яйця, м’ясо й молочні продукти, що не пройшли достатню термічну обробку.