Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2025 році на диспансерному обліку перебувало 170 дітей з гемобластозами (у 2024 році – 236), з них – гострий лімфобластний лейкоз – 80 ( 2024 р. – 131),  гострий  мієлобластний лейкоз – 22 (в 2024 р. – 6),  лімфома – 27 (2024 р. – 50),    гістіоцитоз – 6 (2024 р. – 1), мієлодиспластичний синдром – 13 (2024р. – 11) та  лімфогранулематоз – 22 (2024 р. -36).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології:

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпозкишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.

Наближається Новий рік 2026 – свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж – перемоги України і благополуччя наших воїнів.

Наш колектив вітає Вас з Новим роком! Бажаємо, щоб у вашому домі цілий рік був затишок, любов і щастя. Нехай Новий рік принесе багато радісних і щасливих днів! Бажаємо, щоб в 2026 році здійснилися всі ваші мрії і бажання!

Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. Гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2025 року оголошене ЮНЕЙДС та ВООЗ: “Подолання перебоїв, трансформація заходів у відповідь на СНІД”.

Ця тема підкреслює критичний момент, коли глобальна відповідь на ВІЛ/СНІД стикається з фінансовою кризою, геополітичною фрагментацією та іншими перешкодами, які загрожують прогресу, досягнутому за десятиліття. Кампанія закликає до:

• Стійкого політичного лідерства;
• Міжнародного співробітництва;
• Підходів, орієнтованих на права людини;
• Пріоритизації послуг з профілактики, тестування та лікування ВІЛ.

Мета полягає в тому, щоб, попри поточні виклики, активізувати зусилля для досягнення цілі сталого розвитку – покласти край епідемії СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року.

На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйонів осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.

Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.

Станом на 01.10.2025 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 487 ВІЛ-інфікованих громадян (2024р.- 498 осіб) з них 20 іноземців, в т.ч. – 37 серопозитивних дітей (2024р. – 28 дітей).

Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 62,5%  (2024р. – 51 %),  парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 29,6% – (2024р. – 42,6% ).

Діагноз СНІД в поточному році встановлено 179 хворим (2024 р.- 159). За звітний період померло 58 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 47 осіб (2024 р. – 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу-33 особи). Всього станом на  01.10.2025 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 456 осіб.

Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

1) статевий;

2) парентеральний:

– серед людей, що вживають ін’єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;

– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;

– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;

3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.

Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).

З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.

Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% –  в пізніші терміни.

Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:

1. Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
2. Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів.
3. Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики.
4. Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям.

У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «ОДІКЛ» – Відділ профілактики та боротьби зі СНІДом, за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6.