До уваги роботодавців та працівників!

Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці. День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, а також вшанування пам’яті працівників, загиблих на виробництві.

Міжнародна організація праці (далі-МОП) щороку визначає тему Всесвітнього дня охорони праці. За рекомендацією МОП девіз Всесвітнього дня охорони праці у 2026 році – «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації».

Ця тема привертає увагу до ментального здоров’я, управління стресом, створення безпечної психологічної атмосфери на робочому місці, поваги і підтримки на роботі, оскільки воєнні дії, втома від війни, травматичний досвід, невизначеність відображаються на стані психічного здоров’я та впливають на сприйняття роботи.

Підтримання психічного здоров’я на роботі – це не лише питання людяного ставлення, а й необхідна складова успішного бізнесу. Ігнорування негативного психоемоційного стану працівників веде до втрати продуктивності, зростання травматизму та вигорання.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен четвертий – близько              25% всього населення України перебувають у зоні ризику розвитку проблем психічного здоров’я, що включає ризики від легких форм до важких станів, таких як депресія, тривожність та ПТСР. В умовах триваючих воєнних дій, погіршення соціальної та економічної ситуації ці показники продовжують зростати, що свідчить про потребу масштабування психосоціальної підтримки, зокрема на робочих місцях.

З метою формування культури піклування про ментальне здоров’я, зниження рівня стресу та забезпечення безпечного середовища, особливо в умовах війни, з 7 лютого                  2026 року введено в дію Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я», яким передбачено впровадження роботодавцями програм психосоціальної підтримки працівників на робочому місці. Фахівці МОП та Держпраці розробили методичні рекомендації щодо запровадження психосоціальної підтримки на робочому місці, щоб надати роботодавцям конкретні та практичні інструменти для створення сприятливого та підтримуючого середовища на робочому місці. Ознайомитися з методичними рекомендаціями можна на інформаційному порталі

Держпраці: https://pratsia.in.ua.

Забезпечимо здорове та безпечне психосоціальне робоче середовище разом!

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2025 році на диспансерному обліку перебувало 170 дітей з гемобластозами (у 2024 році – 236), з них – гострий лімфобластний лейкоз – 80 ( 2024 р. – 131),  гострий  мієлобластний лейкоз – 22 (в 2024 р. – 6),  лімфома – 27 (2024 р. – 50),    гістіоцитоз – 6 (2024 р. – 1), мієлодиспластичний синдром – 13 (2024р. – 11) та  лімфогранулематоз – 22 (2024 р. -36).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології:

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпозкишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.