14 червня 2024 р. в усьому світі вкотре відзначатиметься Всесвітній день донора крові. Офіційно оголошений Всесвітньою Асамблеєю охорони здоров’я щорічним заходом у 2005 році, цей День надає особливу можливість віддати шану добровільним донорам крові у всьому світі, подякувати за даровану людям кров, та привернути увагу всього світу до одного з найважливіших напрямків діяльності загального доступу до безпечної крові. Дата була обрана у честь дня народження Карла Ландштейнера (14.06.1868), австрійського лікаря, імунолога, який отримав у 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.

Перше успішне переливання крові було проведено у 1881 році англійським акушером-гінекологом Джеймсом Бланделлом. Це врятувало життя жінки, у якої виникла післяпологова кровотеча.

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Кожна здача крові – це дорогоцінний дар, який рятує життя, а неодноразове донорство – ключ до забезпечення достатніх запасів безпечної крові.

В цей день ми висловлюємо подяку людям, які добровільно і безоплатно здають кров, необхідну для порятунку людського життя, і підвищуємо обізнаність про необхідність регулярного донорства крові для того, щоб забезпечити всім особам і громадам своєчасний доступ до безпечних та якісних продуктів донорської крові, що є невід’ємною частиною загального охоплення населення медичною допомогою і одним з ключових моментів ефективної системи охорони здоров’я.

14 червня 2024 р., ВООЗ, її партнери та активісти по всьому світу проведуть кампанію, тему якої сформульовано як «20 років безоплатної радості: дякую вам, донори крові!».

Двадцятиліття святкування Всесвітнього дня донора крові – чудова і своєчасна нагода висловити вдячність донорам крові в усьому світі за їх багаторічні рятівні пожертвування та гідно оцінити найважливіше значення донорства для пацієнтів та всіх людей. Це також підходящий момент для того, щоб звернути увагу на проблеми, що зберігаються, і прискорити побудову майбутнього, в якому забезпечуватиметься повсюдна доступність безпечного переливання крові.

Цілі кампанії:

• висловити подяку та вдячність мільйонам добровільних донорів крові, які зробили свій внесок у зміцнення здоров’я та благополуччя мільйонів людей у ​​всьому світі;
• продемонструвати досягнення та проблеми національних програм крові та поділитися передовим досвідом та одержаними уроками;
• підкреслити постійну потребу у регулярному безоплатному донорстві крові для забезпечення загального доступу до безпечного переливання крові;
• популяризувати практику регулярного донорства крові серед молоді та широкого загалу, а також підвищити рівень різноманітності та стійкості донорського пулу.

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну докорінно змінило все наше життя. Незважаючи на всі жахіття, ми демонструємо справжні дива єдності, хоробрості, незламності. Наші захисники дивують увесь світ своїм завзяттям та бойовою майстерністю. Війна — жахіття з безліччу жертв та поранених.     Оперативний збір донорської крові — життєво необхідна можливість тилу врятувати якомога більше постраждалих.

Щодня до лікарень прибувають нові поранені бійці та цивільні, яким ми можемо допомогти, здавши кров, котра рятує життя. Потреба в донорській крові лишатиметься стабільно високою аж до перемоги, і ми можемо зробити свій вклад у цю перемогу. Донорської крові потребують і цивільні, які постраждали від воєнних дій. Війна не скасувала і планових ургентних операції, онкологічних захворювань, ускладнених пологів.

Достатня кількість безпечної донорської крові та її компонентів – пріоритет діяльності МОЗ України.

Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:

•    пологовим будинкам — для компенсації крововтрат породіль під час складних пологів;
•    військовим шпиталям — кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які захищають нас;
•    хірургічним відділенням — переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій;
•    опіковим центрам — потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
•    онкологічним відділенням — дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує близько 40 донорів протягом всього лікування.

Кров та її компоненти потрібні:

• пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
• людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
• жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.

Харківський обласний Центр служби крові безперебійно працює з перших днів повномасштабного вторгнення – «У війні немає свята. Твоя кров буде воювати». За цей час багато хто з харківʼян та жителів області зміг спробувати себе в ролі донора, щоб допомогти тим, хто готовий віддати життя за нас.

Сьогодні на Харківщині 95% запасів крові забезпечуються завдяки добровільним безоплатним донорам. Пріоритетним напрямком розвитку служби крові Харківської області є забезпечення закладів охорони здоров’я якісними та безпечними продуктами крові.

КНП ХОР «ОЦСК» є центральною, спеціалізованою установою, що здійснює заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компоненті і виготовлених з них препаратів. Постійний аналіз використання компонентів донорської крові, визначення потреб лікувальних закладів та повноти їх забезпечення становить невід’ємну частину роботи служби крові.

КНП ХОР «ОЦСК» має сучасну, оснащену обладнанням європейського рівня операційну залу для забору крові. За Європейськими стандартами проведення скринінгу крові та її компонентів проводиться методами хемілюмінісцентного аналізу та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). У практику роботи лабораторії Харківського обласного центру служби крові ці методи впроваджено для обстеження донорської крові на наявність маркерів гемотрансмісивних інфекцій і виконується на аналізаторах закритого типу ARCHITECT і2000sr та ПЛР на Roche Cobas S201 NAT с системою Hamilton. Введення в роботу зазначених аналізаторів дозволило підвищити рівень інфекційної безпеки компонентів донорської крові до стандартів Європейського Союзу та надало можливість централізовано обстежувати всю донорську кров, заготовлену в місті та області.

Сучасні сепаратори клітин крові «Амикус» та «Трима» дають можливість заготовляти високоякісні компоненти крові – «Тромбоцити, аферез». Переливання яких дозволяє отримати більш виражений та тривалий клінічний ефект при корекції тромбоцитопенії, в першу чергу в онкологічній та гематологічній практиці, а також проводити агресивні види хіміо- і променевої терапії, пересадку кісткового мозку.

Велика увага приділяється питанню вдосконалення автоматизованої системи управління служби крові (АІС), як передумови для розвитку єдиної загальнодержавної системи служби крові України.

З метою забезпечення населення інфекційно безпечними компонентами перевага надається донорству та заготівлі крові або її компонентів від активних кадрових донорів. Показник донацій від активних кадрових донорів складає 53%.

                         Як підготуватися до здачі крові?

•    Сдача крові – абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб нашкодити. Організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидке відновлення закладено в нас біологічно.
•   Напередодні відмовтеся від жирної, смаженої, гострої та копченої їжі, молочних продуктів і яєць. Рекомендується солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, сушки, відварні крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів). Вранці обов’язково легко поснідайте.
•    Заборонено вживати алкоголь та енергетичні напої за 48 годин (2 доби) до процедури здачі крові, лікарські засоби за 72 години (3 доби). Не куріть протягом 2 годин до процедури та 2-3 години після.
•    Після здавання крові відпочиньте протягом 10 хвилин, з’їжте легку їжу та випийте солодкий чай;
•    Протягом наступних 12 годин краще уникати інтенсивних фізичних навантажень.

            Ви можете стати донором крові:

• якщо Вам не менше 18 років;
• якщо Ваша вага не менше 50 кг;
• Ви не приймаєте постійно ліки й не маєте хронічних хвороб;
• приходьте просто з паспортом (можна Дія),
• після тату, операцій має минути 6 місяців.

Донорська кров заготовлюється винятково одноразовими системами. Вона обов’язково обстежується на гепатити «В» і «С», сифіліс, ВІЛ-інфекцію. Тому, здавши кров, можна не тільки допомогти хворим, а й безоплатно обстежитись на вище зазначені інфекції.

Донори, які безоплатно здали 40 максимально допустимих разових доз крові або 60 максимально допустимих разових доз плазми, отримують звання «Почесний донор України», їм видається відповідне посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Донори, які безоплатно здали кров або її компоненти 100 разів і більше, відзначаються державними нагородами. За історію донорського руху незалежної України понад 50 тис. українців отримали звання «Почесний донор України», а 16 визнано гідними високого звання «Заслужений донор України».

Що стосується питання роботи служби крові України в умовах війни, то на сьогодні КНП ХОР «ОЦСК» вжито максимальних заходів безпеки для Вас та для наших працівників з урахуванням національних та світових рекомендацій.

З початком повномасштабного вторгнення на вимогу правоохоронних органів ми були змушені вилучити адреси центрів крові з публічного сайту.

Знайти адресу центру крові ти можеш у своєму кабінеті донора в розділі

«Де здати кров» .

З переліком центрів крові, де можна здати кров у вихідні, можна ознайомитись на  цій сторінці .

Графік роботи по всім відділенням трансфузіології м.Харкова  та Харківської області можна уточнити за контактними телефонами відповідальних осіб:

КНП ХОР «Обласний центр служби крові» понеділок – п1ятниця6 з 08-00 до 15-00 за телефоном 095 570 47 66;

ТРК «Нікольський» вівторок, четверг, субота з 09-00 до 14-00 за телефоном

095 570 47 66.

Бути донором – почесна і благородна справа!!! Робити добро легко!!!

Пам’ятайте: лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лих

         Разом до Перемоги!

Шановні пацієнти, вітаємо Вас зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому світу. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи! У День вишиванки наш колектив бажає миру і злагоди у ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам’ятайте, що ми – Українці й зможемо все!

17 травня 2024 року – Всесвітній день боротьби з гіпертонією

(інформаційні матеріали)

З 2005 року у всьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Світовою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. В 2024 році темою кампанії стане гасло: «Вимірюйте свій артеріальний тиск точно, контролюйте його, живіть довше», що привертає увагу до низького рівня обізнаності населення щодо гіпертонії в усьому світі, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу.

Артеріальна гіпертонія відноситься до найбільш поширених захворювань людини. За оцінками ВООЗ, гіпертонією страждають близько 1,28 млрд людей віком 30–79 років у всьому світі, дві третини із яких проживають у країнах з низьким або середнім рівнем доходу. Не підозрюють про наявність у себе захворювання 46% людей з гіпертонією, діагностикою та лікуванням охоплено менше половини (42%) пацієнтів. Приблизно кожен п’ятий (21%) гіпертонік контролює своє захворювання.

За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2024 р. зареєстровано 88 151 хворих на гіпертонічну хворобу (за аналогічний період 2023 року 94 259), вперше виявлено 5 070 хворих, захворюваність на гіпертонічну хворобу склала 427,5 на 100 тис. населення.

Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт. ст.) і діастолічного (більше 90 мм рт. ст.) артеріального тиску.

Існує два типи цього захворювання:

– Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії становить до 90-95% від числа всіх видів артеріальної гіпертонії.

– Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – становить всього 5-10% від усіх випадків гіпертонії, причиною якої зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози та ін.).

На розвиток артеріальної гіпертонії впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються, тобто, на які людина може вплинути (паління; ожиріння; стресові ситуації; зловживання алкоголем; гіподинамія), і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік старше 55 років).

У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску, однак з прогресуванням гіпертонії з’являються скарги на головний біль, запамороченням, шум у вухах, болі в області серця, миготіння «мушок» і пелена перед очима, швидка стомлюваність, зниження працездатності та пам’яті, дратівливість, переважання тривожних настроїв.

Людина не завжди помічає ознаки гіпертонії та іноді приймає симптоми за звичайну перевтому. Якщо протягом тривалого часу не звертати увагу на високі значення показників артеріального тиску, серцево-судинна система повільно, але незворотньо змінюється. А оскільки кровоносна система забезпечує живленням всі органи і тканини, то порушення цього процесу призводить до дисфункції останніх та викликає найнебезпечніші ускладнення: гіпертонічний криз; інфаркт міокарда; інсульти головного мозку; хронічна ниркова недостатність; аневризма аорти та інші.

За особливість гіпертонії мати майже безсимптомний перебіг та загрожувати тяжкими ускладненнями її називають «тихим убивцею».

Для діагностики гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя:

1. Зниження і нормалізація маси тіла шляхом корекції харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі. Як встановлено: зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням показників систолічного тиску на 1,5-3 мм рт. ст., діастолічного – на 1-2 мм рт. ст.

2. Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо).

3. Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу).

4. Утримуватися від вживання алкоголю. За новітніми дослідженнями встановлено, що безпечних доз вживання алкоголю не існує. Виходячи з цього, вживання алкоголю некорисно ані для здорових людей, ані для людей з певними захворюваннями, особливо серцево-судинними. Слід також враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.

5. Куріння, будучи одним із факторів виникнення захворювань серця, сприяє швидкому зношуванню та старінню серцево-судинної системи, тому лікарі наполегливо рекомендують припинити палити.

Медикаментозну терапію при гіпертонії призначає виключно лікар після ретельного обстеження та визначення ступеню захворювання, наявності ризику ускладнень та супутніх станів (цукровий діабет, захворювання нирок тощо). Самолікування артеріальної гіпертензії, пропуск прийому медикаментів або вживання їх у не терапевтичних дозах призводить до швидкого розвитку ускладнень, що може стати причиною глибокої інвалідності чи смерті людини.

В м. Харкові амбулаторне спостереження пацієнтів з гіпертонією здійснюється у всіх міських поліклініках як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Балакірєва 3А), КНП «Міська клінічна лікарня №8» ХМР (вул. Салтівське шосе 266-Г), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (пр. Героїв Харкова 195), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР (пр. Олександрівський 122), КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Пушкінська 41), КНП «Міська лікарня №28» ХМР (вул. М. Гуревича 14).

.