Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. «Вибирайте вірний шлях – шлях прав людини» – гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2024 року. Світ може перемогти СНІД, якщо права кожного будуть захищені. Якщо поставити права людини в центр уваги, а лідерство передати спільнотам, світ зможе покласти край СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року. Суттєві успіхи у протидії ВІЛ тісно пов’язані з прогресом у сфері захисту прав людини. Однак прогалини в реалізації прав людини для всіх заважають світові стати на шлях, який веде до припинення епідемії СНІДу, і завдають шкоди громадській охороні здоров’я. Для того, щоб перемогти СНІД, важливо забезпечити охоплення і залучення всіх людей, які живуть з ВІЛ, що знаходяться в групі ризику або порушених ВІЛ, особливо найбільш маргіналізованих. Шлях, що веде до припинення СНІДу, – це шлях прав, що підтримують права кожної людини.

На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйона осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.

Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.

Станом на 01.10.2024 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 498 ВІЛ-інфікованих громадян України (2023р.- 472 особи) і 2 іноземців, в т.ч. – 28 серопозитивних дітей (2023р. – 32 дитини).

Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 51%  (2023р. – 42,5 %),  парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 42,6% – (2023р. – 49,7% ).

Діагноз СНІД в поточному році встановлено 158 хворим (2023 р.- 206). За звітний період померло 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 33 особи (2023 р. – 52 особи). Всього станом на  01.10.2024 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 301 громадянин України та – 26 іноземців.

Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

1) статевий;

2) парентеральний:

– серед людей, що вживають ін’єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;

– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;

– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;

3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.

Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).

З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.

Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% –  в пізніші терміни.

Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:

1. Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
2. Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів.
3. Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики.
4. Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям.

Продовжуючи основні послання ЮНЕЙДС, у кампанії цього року знову використовується образ шляху, який мають обрати лідери. Оскільки зміни залежать не від одного моменту, а від руху, повідомлення «Ідіть шляхом прав» буде оголошена не тільки в один день.

У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДом», за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6.

Щорічно у третій четвер листопада світ відзначає Міжнародний день відмови від куріння, який у 2024 році припадає на 21 листопада.

Відзначення цієї дати є нагодою для об’єднання зусиль в боротьбі з тютюновою залежністю, адже метою події є привернення уваги громадськості й влади до загроз тютюнової епідемії, підвищення обізнаності про шкоду від куріння та спонукання курців позбутися залежності, наголошуючи на перевагах відмови від куріння.

Цього року ВООЗ та активісти у галузі охорони здоров’я з усього світу знову об’єднають свої зусилля для інформування громадськості про згубний вплив тютюнової індустрії на молодь, на підтримку зусиль, покликаних покласти край появі тютюнових виробів, спеціально орієнтованих на молодь. Він стане для молоді, розробників політики та активістів у сфері боротьби проти тютюну у всьому світі платформою для обговорення цієї проблеми; вони зможуть закликати уряди країн вжити заходів для того, щоб захистити молодих людей від маніпуляцій тютюнової індустрії. За останні роки показники куріння знизилися завдяки неймовірним зусиллям активістів та організацій, які ведуть боротьбу проти тютюну, проте для того, щоб захистити цю вразливу категорію населення, все ж таки потрібні додаткові зусилля.

За даними ВООЗ, у всьому світі тютюн у тій чи іншій формі вживають щонайменше 37 мільйонів молодих людей віком 13–15 років. У Європейському регіоні ВООЗ тютюн використовують 11,5% хлопчиків та 10,1% дівчаток віком від 13 до 15 років (загалом – 4 мільйони осіб). Тому тютюнова індустрія націлилася на молодь.

Для того, щоб зберегти свої багатомільярдні прибутки, тютюнової індустрії необхідно щороку знаходити мільйони нових клієнтів на зміну людям, які вмирають чи кидають палити. І тому вона прагне створювати умови, які б популярності її продукції серед нового покоління; наприклад, тютюнова індустрія зацікавлена ​​в слабких регуляторних заходах, оскільки в цьому випадку її продукція залишається доступною та дешевою. Також вона спеціально створює таку продукцію та застосовує такі рекламні прийоми, які здаються привабливими для дітей та підлітків. Для цього індустрія активно використовує соціальні медіа та стрімінгові платформи.

Деякі вироби, такі як електронні сигарети та нікотинові паучі, швидко набирають популярності серед молоді. За оцінками, у Європейському регіоні у 2022 р. електронні сигарети використовували 12,5% підлітків та лише 2% дорослих. У деяких країнах регіону поширеність використання електронних сигарет серед школярів у 2–3 рази перевищує поширеність куріння звичайних сигарет.

ВООЗ стурбована продовженням спроб тютюнової промисловості та її довірених осіб просувати свої інтереси, впливати на наукові дослідження, громадську думку, процес розробки політики та засоби масової інформації — всією цією діяльністю, спрямованою на ширше поширення та збільшення обсягу продажів тютюнової та нікотиновмісної продукції.

Тютюнова промисловість продовжує поширювати дезінформацію в засобах масової інформації, прикладом чого служать недавні кричущі нападки на організації, які беруть активну участь у боротьбі проти тютюну. Тютюнова промисловість — єдина сторона, яка виграє від підриву довіри до організацій, що протидіють поширенню та споживанню тютюну.

Існує фундаментальний та непримиренний конфлікт між інтересами тютюнової промисловості та інтересами політики у галузі охорони здоров’я.

ВООЗ наполегливо закликає всі держави – члени організації не співпрацювати з тютюновою галуззю чи групами, які представляють її інтереси, та не брати від них фінансові кошти.

Міжнародна спільнота не повинна забувати, що тютюнова промисловість свідомо заперечувала взаємозв’язок між своєю продукцією та раковими захворюваннями і хибно стверджувала, що пасивне куріння не завдає шкоди. Ця поведінка, що вводить в оману, триває і сьогодні, коли тютюнові компанії та виробники електронних сигарет та іншої нікотиновмісної продукції приховують той факт, що те, що вони виробляють, викликає звикання, і водночас рекламують свою шкідливу продукцію безпосередньо серед дітей та молоді. Тютюнової промисловості не місце серед тих, хто вживає заходів щодо боротьби з тютюном і зниження заподіяної їм шкоди.

Тютюнова промисловість не повинна бути партнером у рамках будь-якої ініціативи, пов’язаної з розробкою або вжиттям заходів політики в галузі охорони здоров’я, оскільки вона розуміє, що її інтереси прямо суперечать цілям охорони здоров’я.

Тютюнові компанії ставлять прибуток вище за інтереси громадського здоров’я.

Вживання тютюну — найпоширеніша звичка, яка руйнує здоров’я людини. Немає сумніву у тому, що з вживанням тютюну пов’язана велика кількість всіляких хвороб, а при зловживанні – можуть виникати надто небезпечні недуги. Пристрасть до тютюну можна вважати також хворобою, що відноситься до розряду наркоманій. Численними науковими дослідженнями доведено підвищений рівень смертності серед курців.

Вживання тютюну є однією з найбільш серйозних небезпек для здоров’я, що виникали в світі. Воно щорічно призводить майже до 7 мільйонів випадків смертей, з яких понад 6 мільйонів – серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більш 890 000 – серед оточуючих їх людей, які не палять, але піддаються впливу вторинного тютюнового диму.

Майже 80% з 1,1 мільярда курців у світі живе в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, на які припадає найважчий тягар пов’язаних з тютюном хвороб і смертності.

Більшість курців познайомилася з тютюном у підлітковому та юнацькому віці. Починається куріння під впливом товаришів – курців: з пустощів, наслідування прикладу, прагнення показати себе перед іншими дорослими. Однією з причин цієї хиби є незадовільне виховання та низький культурний рівень людей.

Також останнім часом серед курців завдяки недобросовісній рекламі стрімку популярність, особливо серед молоді, набувають нові продукти альтернативного споживання нікотину, такі як кальяни, айкоси, гло, вейпи, хіти, смоки, стіки та електронні сигарети, яку не може зупинити ані відсутність точних наукових даних про безпечність їх застосування, ані спростування міфів про те, що завдяки електронним сигаретам легко кинути курити.

Багатьох людей, що час від часу викурюють кальян, можна вважати випадковими курцями, це шукачі нових відчуттів, вони пробують нові аромати і смаки, їм потрібен сам ритуал, такий таємничий, модний, доступний «обраним» – такий собі пошук психологічного комфорту, який вони не  можуть знайти іншим способом, тільки як викурюючи кальян. Тим більше, що всі ці вище перераховані способи, були вдало нав’язані суспільству, яке майже не замислюється та не аналізує рекламну інформацію, але вважає себе самостійним.

Якщо сигаретний тютюн проходить ретельний псевдо «контроль» і сертифікацію, то тютюнові суміші для кальяну не описані жодними регламентами і ДСТУ. Виробник може використовувати тютюн будь-якої якості і складу.

Так само неможливо встановити вміст нікотину і смол в тютюновій суміші, цифри будуть залежати від того, як саме ви приготували кальян, яке вугілля використовували, як багато тютюну викурили, і як глибоко затягувалися.

Майже всі сучасні сигарети мають фільтр, який «затримує» (начебто затримує) деяку кількість шкідливих речовин. Вода в колбі кальяну не може виконувати подібну функцію, і єдине, що вона робить – охолоджує дим.

Вміст важких металів у кальянному димі в десятки разів вищий, ніж у сигаретному, а нижча температура лише посилює негативний вплив на легені і дихальні шляхи, дозволяючи диму спускатися глибше.

При курінні кальяну ви глибше і частіше затягуєтеся – за сорок хвилин в організм потрапляє майже в двісті разів більше чадного газу, ніж при викурюванні однієї сигарети, а дим, як уже згадувалося, проникає набагато глибше в легені.

Крім того, найчастіше кальян куриться в закритому приміщенні, що підсилює шкоду від чадного газу за рахунок пасивного куріння. Не кажучи вже про те, що багато хто любить поєднувати кальян з алкоголем, що підсилює шкоду для організму.

У димі, який пройшов крізь воду, підвищується кількість чадного газу, який сприяє розширенню судин (після відбувається зворотний процес) і призводить до бажаного почуття ейфорії. Саме чадний газ провокує не природне ЗБІЛЬШЕННЯ частоти серцевих скорочень (саме це впливає на багатьох спортсменів і завдає незворотної шкоди серцевому м’язу), а при перевищенні граничної дози може призвести до ураження головного мозку. До того ж, розпалюючи кальян, молода людина вдихає сильніше, ніж коли затягується сигаретою, так що дим проникає глибше в легені і уражує всю їхню внутрішню поверхню, а не тільки верхню частину. Це з більшою ймовірністю призводить до переродження клітин і виникнення раку легенів.

Наслідки непередбачувані – від депресії і психозу до незворотних змін головного мозку і навіть виникнення недоумства. Від отруєння чадним газом – виникають запаморочення, нудота, слабкість, задишка через різке підвищення артеріального тиску, і навіть гіпертонічний криз.

Кальяни відповідальні за збільшене число хворих на туберкульоз, герпес і гепатит «А». Загальні колба і мундштук – ідеальне місце для розмноження бактерій і передачі їх від людини до людини.

Вторинний тютюновий дим – це дим, що заповнює ресторани, офіси або інші закриті приміщення, де люди спалюють такі тютюнові вироби, як сигарети, біді і кальяни. У тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких щонайменше, 250 відомі як шкідливі, а більше 50 як канцерогени. Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує.

Серед дорослих людей вторинний тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів. Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок він призводить до народження дітей з низькою масою тіла.

Майже половина дітей регулярно дихають повітрям, забрудненим тютюновим димом у місцях громадського користування.

Вторинний тютюновий дим є причиною більш 890 000 випадків передчасної смерті в рік.

На частку дітей доводиться 28% всіх випадків смерті, які пов’язують з вторинним тютюновим димом.

Необхідно, щоб кожна людина могла дихати повітрям вільним від тютюнового диму. Закони щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму, захищають здоров’я людей, які не палять, користуються популярністю, не шкодять бізнесу і сприяють тому, щоб курці кидали курити.

Більше 1,4 мільярда людей, або 20% населення світу, захищене всебічними національними законами щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму.

У травні 2003 року на 56-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято Рамкову Конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (далі РКБТ ВООЗ). Вона стала першим юридичним документом, першою міжнародною угодою, метою якої є зниження смертності через вживання тютюну та скорочення використання тютюну в усьому світі. Положення Конвенції встановлюють міжнародні стандарти та керівні принципи боротьби з тютюном. Наступними заходами є: підвищення цін і податків на тютюн, заборона продажу тютюну неповнолітнім і неповнолітніми, реклама і спонсорство тютюну, маркування, незаконна торгівля і пасивне куріння.

Сторонами Рамкової конвенції тоді стали 40 країн, і 27 лютого 2005 року Конвенція набула чинності. З того дня вона стала міжнародним законом для її сторін, які зобов’язані вживати заходи щодо боротьби з тютюном.

15 березня 2006 року Україна ратифікувала РКБТ ВООЗ – перший зобов’язучий міжнародний договір у сфері охорони здоров’я. З нагоди 10-річчя ратифікації Україною РКБТ ВООЗ, Постановою Верховної Ради України від 13 квітня 2016 року затверджена відповідна Заява № 1087 – VIII і направлена до Секретаріату РКБТ ВООЗ та Генерального директора ВООЗ.

Сьогодні Рамкову Конвенцію підтримують близько 180 країн, де проживає понад 90% населення земної кулі.

Проте вже багато десятиліть тютюнові компанії застосовують витончені і цинічні методи залучення молоді до вживання тютюнової та нікотинової продукції і витрачають на це значні ресурси. З внутрішньої документації таких компаній можна дізнатися про те, що вони вербують нове покоління любителів тютюну за допомогою цілого ряду всебічне вивчених і ретельно вивірених прийомів, від дизайну продукції до маркетингових кампаній, покликаних забезпечити приплив нових, молодих споживачів на зміну мільйонам людей, щорічно вмираючих від пов’язаних з тютюном хвороб.

Використання в складі тютюнових і нікотинових виробів привабливих для молоді ароматичних добавок, наприклад, з запахом вишні, жувальної гумки і цукрової вати, що відволікають увагу від ризиків для здоров’я і служать приводом спробувати такі вироби.

Стильний дизайн і приваблива форма виробів, які легко носити з собою і можна прийняти за щось інше (наприклад, якщо виріб має форму флеш-карти або цукерки).

Просування нібито «менш шкідливих» або «чистіших» альтернатив традиційним сигаретам при відсутності об’єктивних наукових даних в обґрунтування таких тверджень.

Стимулювання збуту тютюнових і нікотинових виробів в рамках угод зі знаменитостями/лідерами думок (наприклад, в Іnstagram) і конкурсів, спонсорованих брендами.

Маркетинг в часто відвідуваних дітьми магазинах роздрібної торгівлі, у тому числі шляхом розміщення продукції поблизу кондитерських виробів, снеків або прохолодних напоїв для забезпечення їх помітності в зонах, де часто знаходяться молоді люди (сюди також відноситься надання магазинам рекламних матеріалів і торгових вітрин).

Поштучний продаж сигарет та інших тютюнових і нікотинових виробів поблизу шкіл, спрощують доступ учнів до тютюнової та нікотинової продукції.

Прихована реклама тютюнової продукції в кінофільмах, телепередачах і онлайнових потокових трансляціях.

Розміщення в місцях, часто відвідуваних молодими людьми, автоматів з продажу сигарет із яскравим рекламним оформленням і демонстрацією пачок і створення мотивів для порушення правил щодо збуту такої продукції неповнолітнім.

У цій боротьбі за право людини на здоров’я, Україна продемонструвала значний поступ, який дав можливість призупинити «тютюнову епідемію» в країні.

Незважаючи на виклики війни, МОЗ України продовжує активну роботу в галузі боротьби проти тютюну в Україні та докладає зусиль щодо посилення антитютюнового законодавства в Україні шляхом запровадження ілюстрованих попереджень про шкідливі наслідки куріння на упаковках тютюнових виробів, нормування заходів державного контролю, підтримки законодавства про заборону викладки тютюнових виробів у місцях продажу та сприяння проведенню третього раунду Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну в Україні.

Україна прийняла ряд законів, спрямованих на протидію поширенню вживання тютюну, серед яких: підвищення акцизів на тютюнові вироби, повна заборона куріння в кафе, барах, ресторанах, закладах охорони здоров’я та освіти, а також заборона реклами тютюну (окрім Інтернету), спонсорства та стимулювання продажу тютюну. Поширеність куріння серед дорослого населення у цей період скоротилася майже на 20%. Середня (медіанна) ціна пачки з 20-ти сигарет зросла майже на 70%. Серед дорослого населення також значно скоротилася частка тих, хто зазнає впливу маркетингу тютюнових виробів, а також впливу вторинного тютюнового диму на робочому місці, вдома та у громадських місцях. Але попереду ще великий обсяг робіт для повного подолання цієї згубної звички

14 листопада 2024 р. – Всесвітній день боротьби з діабетом 

Всесвітній день боротьби з діабетом був заснований Міжнародною діабетичною федерацією спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1991 році у відповідь на стурбованість зростанням випадків цього захворювання у світі.

На 2024-2026 роки обрано тему «Діабет і благополуччя». Мільйони людей з діабетом щодня стикаються з труднощами, пов’язаними з керуванням своїм станом вдома, на роботі та в школі. Вони повинні бути стійкими, організованими та відповідальними, що впливає як на їхнє фізичне, так і на психічне благополуччя. Допомога при цукровому діабеті часто зосереджується лише на рівні цукру в крові, що викликає у багатьох збентеження.

Актуальність проблеми цукрового діабету обумовлена масштабністю поширення цього захворювання. Очікується, що до 2030 року кількість людей, які живуть із діабетом, зросте до 578 мільйонів.

У м. Харкові за 9 міс. 2024 року серед дорослого населення зареєстровано 32 598 хворих на цукровий діабет (за аналогічний період 2023 р. – 36 132), з них вперше виявлено діабет у 2 403 осіб (за 9 міс. 2023 р. – 2 535). Цукровим діабетом I типу страждають 3 186 дорослих, з них вперше виявлено 210 випадків; діабетом II типу – 29 412 чол., з них вперше виявлено 2 193 хворих. Серед дитячого населення віком до 18 років за 9 міс. 2024 р. зареєстровано хворих на цукровий діабет I типу 501 (за 9 міс. 2023 р. – 398 хворих), з них вперше виявлено 40 випадків (за 9 міс. 2023 р. – 40 випадків).

Цукровий діабет – ендокринне захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну; характеризується порушенням всіх видів обміну, в першу чергу обміну вуглеводів, а також ураженням судин, нервової системи та інших органів і систем.

У розвитку цукрового діабету виділяють дві основні ланки: недостатнє вироблення інсуліну (характерно для діабету I типу – інсулінозалежного) або порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин, т.зв. інсулінорезистентність (характерно для діабету II типу – інсуліннезалежного).

У клінічній картині діабету прийнято розрізняти дві групи симптомів: основні та вторинні. До основних симптомів відносяться: поліурія (посилене сечовиділення), полідипсія (постійна невгамовна спрага), поліфагія (підвищений апетит), схуднення (особливо характерно для діабету І типу).

До вторинних симптомів відносяться малоспецифічні клінічні ознаки, що розвиваються повільно протягом тривалого часу. Ці симптоми характерні для діабету як I, так і II типу: свербіж шкіри та слизових оболонок, сухість у роті, загальна м’язова слабкість, головний біль, запальні ураження шкіри, що важко піддаються лікуванню, порушення зору, безсоння, апатія, зниження рівня працездатності тощо.

При цукровому діабеті небезпечно не саме захворювання, а ускладнення, що розвиваються з часом і поступово погіршують стан хворого:

– Діабетична ретинопатія – ураження сітківки ока, яке поступово призводить до повної втрати зору. Частота захворювання на ретинопатію збільшується на 8% на рік, так що через 8 років від початку захворювання ретинопатія виявляється у 50% всіх хворих, а через 20 років приблизно у 100% хворих.

– Діабетична мікро- і макроангіопатія – порушення проникності судин, підвищення їх ламкості, схильність до тромбозів і розвитку атеросклерозу, що в свою чергу суттєво збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

– Діабетична полінейропатія – проявляється у вигляді двосторонньої периферичної нейропатії, що починається в нижніх частинах кінцівок. Симптомами нейропатії є оніміння, відчуття печіння чи парестезії (поколювання чи «повзання мурашок»). Характерно посилення симптоматики у нічний час. Втрата чутливості у кінцівках може призводити до травм.

– Діабетична нефропатія – призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.

– Діабетична стопа – ураження стоп у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок та кістково-суглобових уражень, що виникає на тлі зміни периферичних нервів, судин, шкіри та м’яких тканин. Є основною причиною ампутацій у хворих на цукровий діабет.

Діагностика цукрового діабету ґрунтується на результатах лабораторного дослідження метаболізму глюкози. В даний час для діагностики використовуються наступні критерії: глюкоза плазми крові натщесерце ≥ 6,1 ммоль/л або у будь-якому випадковому аналізі крові ≥ 11,1 ммоль/л, а також аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) ≥ 6,5%.

Лікування цукрового діабету включає: прийом препаратів, що знижують рівень цукру в крові при діабеті II типу або інсулінотерапія за наявності цукрового діабету I типу і в ряді випадків при діабеті II типу).

На жаль, для попередження цукрового діабету I типу профілактичних заходів немає. Однак діабету II типу можна запобігти або відстрочити його розвиток наступним чином:

– Раціональне харчування. В основі харчування повинні бути складні вуглеводи та продукти, багаті на розчинні волокна. Перевага надається м’ясу птиці, нежирній рибі, стравам з овочів, компотам без додавання цукру. Смажену їжу замінюють відвареною, тушкованою, запеченою. Вживання рафінованих вуглеводів (цукор, мед, джеми тощо) та насичених жирів має бути знижено до мінімуму. Солодощі, газовані напої, десерти, розчинні напої з цукром, фаст-фуди, копчене, солоне необхідно виключити з раціону.

– Помірна фізична активність покращує процеси метаболізму, а також дозволяє нормалізувати вагу.

В м. Харкові створена структура міської ендокринологічної служби для надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної спеціалізованої допомоги:

Амбулаторний прийом хворих ведеться в районних ендокринологічних кабінетах комунальних некомерційних підприємств Харківської міської ради.

Стаціонарна допомога хворим на діабет надається в ендокринологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Балакірєва, 3А) та в КНП «Міська клінічна лікарня №2» ХМР (пр-т Героїв Харкова, 197), де функціонує міський центр «Діабетична стопа», а також надається ургентна допомога хворим з декомпенсованим цукровим діабетом.

На базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (вул. Олеся Гончара,5) працює міський центр “Діабет ока”; в КНП «Міський перинатальний центр» ХМР функціонує відділення екстрагенітальної патології, де виділені ліжка для вагітних з ендокринною патологією.

У КНП “Міська дитяча поліклініка №23” ХМР організований ендокринологічний кабінет, в якому функціонують «Центр для хворих на цукровий діабет з дитинства» та «Центр з надання медичної допомоги дітям і підліткам з ендокринною патологією».

Також у м. Харкові спеціалізована стаціонарна допомога дітям з ендокринною патологією надається в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Озерянська, 5) та в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України», за адресою: пр. Ювілейний, 52-а.

12 листопада 2024 року — Всесвітній день боротьби з пневмонією

 Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії». Мета проведення цього  Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби.

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2024 р. всього зареєстровано 2211 випадків пневмонії серед населення (в 2023 р. – 2425):

• діти до 14 років – 376 (у 2023 р. – 224);
• підлітки у віці 15-17 років – 29 (у 2023 р. – 19);
• доросле населення – 1806 випадків (у 2023 р.– 2182).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини.

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу).

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є:

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини.
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній.
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падіння артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах.

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» ХМР, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

В 2024 році Всесвітня організація по боротьби з інсультом анонсувала  проведення Всесвітнього дня інсульту під гаслом « Давайте станем фізично активними кожного дня щоб стати більше, ніж інсульт», з метою поділитися ключовими причинами цього захворювання, а також заходами до його профілактики.

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2024 р. зареєстровано 1254 випадки інсульту (в 2023 р – 1246 випадків), з них 849 випадків у віковій групі людей від 60 років (в 2023 році – 763 випадки).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

– ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;

– геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальнагіпертонія. Судинимозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різніпорушеннясерцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищенийрівень холестерину в крові.
4. Цукровийдіабет. Один ізнаслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин.  Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризмисудин головного мозку. Ціспецифічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма.  В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушеннязгортаннякрові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту,  які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

– Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);

– Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;

– Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;

– Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);

– Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;

– Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 26

20 жовтня 2024 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, метою якого є акцентування уваги світової спільноти до проблем ранньої діагностики та лікування цього захворювання. Першого жовтня цього року у світі стартував Місяць поінформованості про рак молочної залози.

На даний момент рак молочної залози найпоширеніший вид раку на планеті: за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно реєструється близько 2,3 мільйона нових випадків. За кількістю смертей серед жінок цей різновид раку посідає друге місце після серцево-судинних захворювань. З усіх регіонів планети захворюваність на рак молочної залози найбільш висока в США та Західній Європі. Вважається, що різке збільшення кількості випадків захворювання в розвинених країнах після 1970-х років частково викликане стилем життя населення, що змінився: у сім’ях поменшало дітей, а терміни грудного вигодовування скоротилися. Зростання числа онкологічних хворих у світі пов’язують також із збільшенням кількості людей похилого віку.

У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я запустила Глобальну ініціативу боротьби з раком молочної залози. Її головна мета – зниження рівня щорічної смертності на 2,5 відсотка до 2040 року, що допоможе урятувати 2,5 мільйона життів. У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню.

За даними статистики за 9 місяців 2024 року в м. Харкові вперше виявлено 155 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 54 (за аналогічний період 2023 року зареєстровано 171 випадок, з них занедбаних  – 65).

Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.

Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:

1. Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років. Максимальна захворюваність відзначається у віковому інтервалі 40-60 років. У цей період відбуваються гормональні зміни, що обумовлює зниження захисних можливостей і стійкості гормональної системи.
2. Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози.

Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.

3. Спадковість.Наявність раку молочноїзалози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.
4. Передпухлиннізахворюваннямолочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія.
5. Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність.

Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.

При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:

– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;

– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;

– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;

– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози;

– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;

– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;

– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;

– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання:

1. Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи.
2. Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Допомагають підтримувати нормальну вагу регулярні фізичні вправи, які зміцнюють імунну систему, знижують рівень естрогену та ймовірність захворювання на рак грудей. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз.
3. Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%.
4. Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози.

Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.

У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4.