12 жовтня 2024 року – Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги

Всесвітній день паліативної і хоспісной допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня за ініціативою Всесвітнього Альянсу паліативної допомоги. Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги у 2024 році – це всесвітнє свято, присвячене підвищенню обізнаності про хоспісну та паліативну допомогу, основні послуги, які покращують якість життя людей із захворюваннями, які обмежують життя. Цей день підкреслює милосердну допомогу, яку надають хоспіси та постачальники паліативної допомоги, і виступає за доступ до цих послуг у всьому світі.  Крім того це день, присвячений визнанню та відзначенню вирішальної ролі хоспісної та паліативної допомоги у наданні полегшення, комфорту та підтримки людям із серйозними захворюваннями. Хоспісна та паліативна допомога зосереджується на покращенні якості життя шляхом задоволення фізичних, емоційних і духовних потреб, дозволяючи пацієнтам прожити дні, що залишилися, з гідністю та якомога без болю.

Рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться.

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах.

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення:

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише 14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%), хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання.

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей.

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

28 вересня 2024 року – Всесвітній день боротьби зі сказом

(інформаційні матеріали)

Щорічно за ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом,  який в 2024 році проходитиме під гаслом «Порушуючи межі сказу». Ця тема закликає долати перешкоди у боротьбі з хворобою та підвищенню обізнаності громадськості щодо необхідності ліквідації сказу до 2030 року.

Цього року відзначається 18-й Всесвітній день боротьби зі сказом, підкреслюючи зв’язок між довкіллям, людьми та тваринами. Метою заходу є інформування людей про те, як можна викоренити сказ у людей й домашніх тварин, якщо вжити належних запобіжних заходів, тобто,  зробивши вакцину від сказу. Собаки є найбільш поширеною твариною, яка може заражати сказом  людей, на їхню частку припадає понад 99 % випадків зараження.

За даними ВООЗ сказ реєструється більш ніж в 150 країнах світу. Щорічно це захворювання забирає життя 59000 осіб, в основному з країн Азії та Африки, а 40% випадків припадає на дітей у віці до 15 років.

За 8 місяців 2024 року в м. Харкові зареєстровано 767 випадків  (592 випадків у 2023 р.)   укусів тваринами, які мають господарів та 207 випадків укусів безпритульними тваринами (198 випадки у 2023 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2024р.- 0 осіб, (0 осіб в 2023р.) За антирабічною допомогою звернулось 1003 осіб (809 осіб в 2023р.), відмовились від антирабічного лікування 0осіб, (9 осіб в 2023р.)

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу: 

• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин.
• Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
• Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

• При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
• За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою.
• У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195 ;
2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104 ;
3. КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а ;
4. КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр.  Новобаварський, 90 ;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.

КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»

29 вересня 2024 року – Всесвітній день серця

(інформаційні матеріали)

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. Щорічно цей День відзначається 29 вересня з метою підвищити поінформованість про серцево-судинні захворювання та заходи, які необхідно вжити для профілактики, лікування та контролю захворювань серця у всьому світі. Темою Всесвітнього дня серця в цьому році обрано: “Здоров’я серцево-судинної системи для кожного”.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно 17.9 мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2024 року зареєстровано:

– гіпертонічної хвороби – 141 584 випадків, з них вперше – 8 818 (за аналогічний період 2023 року 150 345 випадків, з них вперше – 10 023);

– ішемічної хвороби серця – 122 011 випадки, з них вперше – 6 623 (в 2023 році 123 428 випадків, з них вперше – 7 018);

– інфаркт міокарда – 520 випадків (у 2023 році – 526 випадків);

– інсульт – 920 випадків (у 2023 році – 890 випадків).

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця.

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на:

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння;
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси.

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів.

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою.

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі.

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.

2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%.
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження.

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня.

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%.
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст.
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%.
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань.

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27» Харківської міської ради, КНП «Міська лікарня №28» Харківської міської ради.

.

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті в усьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році від серцево-судинних захворювань померло 17,9 млн людей, що становить 32% усіх смертей у світі. З цих смертей 85% були спричинені інфарктом та інсультом.

Серцевий напад (або інфаркт) – блокування роботи серцевого м’яза внаслідок утворення кров’яного згустку (тромбу) в артерії, що живить його, або спазму. Коли приплив крові до серця припиняється, виникає інфаркт. Ділянка серцевого м’яза, що живиться цією артерією, починає відмирати. Ступінь пошкодження серцевого м’яза залежить від розміру ділянки, що постачається закупореною судиною, і часу, що минув між серцевим нападом і отриманням лікування.

Як розпізнати інфаркт? 

Іноді серцевий напад має різкі інтенсивні прояви. Але більшість із них проявляється повільно та супроводжується легким болем або дискомфортом. Ось кілька ознак, які мають вас насторожити, оскільки можуть свідчити про серцевий напад:

• Відчуття тиску, стискання, печіння або біль посередині грудної клітини. Такі відчуття не минають кілька хвилин поспіль або мають хвилеподібний характер: минають і повертаються знову.
• Біль або дискомфорт в одній або обох руках, спині, шиї, щелепах або животі.
• Задишка з дискомфортом у грудях або без нього.
• Відчуття панічного страху.
• Раптова слабкість.
• Холодний піт, нудота або запаморочення.

У разі, якщо ви підозрюєте у себе інфаркт, негайно зверніться по медичну допомогу.

Як попередити інфаркт?

Зазвичай ризик розвитку серцево-судинних захворювань можна суттєво знизити, якщо дотримуватися здорового способу життя та стежити за здоров’ям. Що ви можете зробити, щоби продовжити життя власного серця?

• Не куріть і уникайте пасивного куріння.
• Контролюйте показники кров’яного тиску. Якщо він високий – зверніться до лікаря.
• Дотримуйтеся збалансованого харчування, зменшіть споживання продуктів з високим вмістом насичених і трансжирів, солі, доданого цукру.
• Приділяйте фізичній активності середньої інтенсивності щонайменше 150 хвилин на тиждень.
• Досягніть здорової ваги і підтримуйте її.
• Контролюйте рівень цукру в крові.
• Регулярно відвідуйте лікаря.
• Дотримуйтеся режиму приймання призначених ліків.

17 вересня проводиться Всесвітній день безпеки пацієнтів. Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Всесвітній день безпеки пацієнтів – один із глобальних днів ВООЗ, присвячених громадській охороні здоров’я. Він був заснований 2019 року на сімдесят другій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я шляхом ухвалення резолюції WHA72.6  “Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів”. Його цілями є підвищення обізнаності та залученості громадськості, поглиблення глобального розуміння і робота з досягнення глобальної солідарності та дій держав-членів щодо підвищення безпеки пацієнтів і зниження шкоди для пацієнтів.

Всесвітній день безпеки пацієнтів є головною опорою для дій по зміцненню здоров’я і безпеки у всьому світі. В основі його проведення закладений фундаментальний принцип медичної етики: «Головне – не нашкодь».

Безпека пацієнтів – це відсутність шкоди, яка може бути заподіяна пацієнтові в процесі надання йому медико-санітарних послуг, у тому числі зниження ризику необґрунтованої шкоди, пов’язаної з медико-санітарним обслуговуванням, до допустимого мінімуму. Під допустимим мінімумом маються на увазі збірні поняття певного рівня існуючих знань, обсягу наявних ресурсів та контексту, в якому надаються медико-санітарні послуги, у порівнянні з ризиком відсутності лікування чи лікування іншими способами.

Тема кампанії цього року: «Поліпшення діагностики для безпеки пацієнтів» і проходить під гаслом «Не допускайте помилок, пам’ятайте про безпеку!», що нагадує про важливість правильної та своєчасної постановки діагнозу для захисту пацієнтів та покращення наслідків захворювання.

Діагноз визначає суть захворювання пацієнта та є умовою для отримання необхідної допомоги та лікування. Діагностичні помилки мають місце у тих випадках, коли не вдається правильно і вчасно пояснити стан пацієнта, внаслідок чого діагноз ставиться неправильно чи надто пізно або лікарю не вдається розпізнати захворювання чи грамотно роз’яснити його пацієнту.

Глобальний ландшафт охорони здоров’я змінюється, і системи охорони здоров’я функціонують у складніших умовах. Нові методи лікування, технології та моделі надання допомоги можуть бути перспективними з погляду своїх терапевтичних можливостей, але вони можуть стати джерелами нових загроз безпечному наданню допомоги. Безпека пацієнтів є основним принципом охорони здоров’я і в даний час визнається як серйозна проблема глобальної суспільної охорони здоров’я.

Незважаючи на новаторські досягнення в деяких галузях охорони здоров’я, за останні 15 років глобальні зусилля, що вживаються для скорочення тяжкості шкоди, яку завдають пацієнтам, не змінили ситуацію істотно.

У будь-який момент у процесі надання медико-санітарних послуг присутня певна міра небезпеки, на яку наражається пацієнт.

Надійність діагностики можна суттєво підвищити шляхом усунення системних проблем та когнітивних факторів, які можуть призводити до діагностичних помилок. До системних факторів належать недоліки організації, що підвищують ймовірність діагностичних помилок, у тому числі неефективна комунікація між медичними працівниками або між медичними працівниками та пацієнтами, надмірне робоче навантаження та неузгодженість дій у команді. Когнітивні фактори включають особливості підготовки та досвіду клініцистів, а також схильність до спотворень сприйняття, втоми та стресу. ВООЗ має намір продовжувати співпрацю з усіма зацікавленими сторонами, приділяючи першочергову увагу забезпеченню безпеки при діагностиці та виробляючи багатоаспектний підхід, що дозволяє зміцнювати системи діагностики, проектувати безпечні діагностичні алгоритми, сприяти медичним працівникам у прийнятті правильних рішень, а також активно взаємодіяти з пацієнтами на всіх процесах.

Визнаючи забезпечення безпеки пацієнтів одним із важливих елементів надання якісної медичної допомоги та підтримуючи рішення 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Президент України підписав 4 вересня 2019 року Указ №648/2019 про встановлення в Україні Дня безпеки пацієнтів, який відзначатиметься щорічно 17 вересня — у Всесвітній день безпеки пацієнтів. Це рішення говорить про те, що питання безпеки пацієнтів є одним з пріоритетних у державі, особливо в умовах запровадження змін під час надання первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Також це стосується інших видів медичної допомоги таких, як екстрена, паліативна та медична реабілітація. І це також означає, що лікарі  повинні оцінювати ризики, помилки, несприятливі події та шкоду для здоров’я пацієнтів на всіх рівнях надання медичних послуг, в тому числі за допомогою надання інформації, навчання та зворотного зв’язку з урахуванням думки пацієнтів та їх сімей. Шлях від першого контакту сімейного лікаря з жителем громад до проведення високотехнологічних процедур та втручань потребує багатьох різнобічних кроків для надання доступної, якісної та безпечної медичної допомоги. Це потребуватиме зусиль не тільки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, медичних працівників, а й від жителів громад безпосередньо.

Потреба в безпеці — одна з базових потреб людини. Кожен з нас прагне безпеки у фізичному, соціальному та економічному існуванні для себе та своїх рідних. Коли відпочиваємо, працюємо, їздимо в транспорті, а тим більше — коли перебуваємо в лікарні, — всюди розраховуємо на безпеку.

Національна служба здоров’я України змінила модель фінансування в інтересах безпеки пацієнта. Команда НСЗУ розробила Програму медичних гарантій, до якої увійшли послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної медичної допомоги та реабілітації. Пріоритетними є  медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомогою в пологах і неонатальною допомогою, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Саме за ці послуги НСЗУ сплачує  медичним закладам за пріоритетним тарифом. Кожен медзаклад, який прагне надавати пріоритетні послуги за підвищеним тарифом, мусить забезпечити їх відповідність вимогам НСЗУ.  Вимоги НСЗУ спрямовані на те, щоб пацієнти отримували якісну та безпечну послугу.     Безпека пацієнта — в пріоритеті.

Національна служба здоров’я України працює в інтересах пацієнта та дбає про якість, доступність та безпеку медичних послуг. Так, Конституція України у статті 49 передбачає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачено гарантію цього права, безоплатне надання медичної допомоги державними і комунальними закладами охорони здоров’я. А Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Європейська соціальна хартія встановлюють заходи, які повинні вжити держави-учасниці для повного здійснення цього права.

Європейська хартія прав пацієнтів  складається з 14 пунктів:

1. Право на профілактичні заходи.

Кожна особа має право на профілактичні заходи з метою попередження розвитку захворювання.

1. Право на доступність допомоги.

Кожна особа має право на отримання доступної медичної допомоги, яка гарантовано надається кожному, без будь-якої дискримінації за матеріальним станом, місцем проживання, хворобою чи часом звернення по допомогу. Останні зміни, які проводилися в системі охорони здоров’я України, були спрямовані на створення фінансової доступності. Також завданнями МОЗ України є розширення програми «Доступні ліки». Водночас перед місцевою владою стоїть питання щодо забезпечення населення необхідними медичними працівниками, у вирішенні якого МОЗ України готове допомагати.

1. Право на отримання інформації.

Кожна особа має право на отримання повного обсягу інформації стосовно стану здоров’я, медичної допомоги, в тому числі медичного втручання, можливостей і умов використання результатів медичної допомоги та усіх доступних сучасних технологій.

1. Право на інформовану згоду.

Кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях.

1. Право вибору.

Кожна особа має право вільного вибору методів профілактики, діагностики та реабілітації на основі адекватної інформації.

1. Право на конфіденційність.

Кожна особа має право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про стан здоров’я, медичний огляд чи обстеження, їх результати, інтимну і сімейну сторони життя, а також право на захист приватності під час проходження діагностичних, лікувальних чи реабілітаційних процедур.

1. Право на повагу до часу пацієнта.

Кожна особа має право на швидке отримання своєчасної медичної допомоги протягом необхідного періоду. Це право стосується будь-якої фази лікування.

1. Право на допомогу, яка відповідає прийнятим стандартам якості.

Кожна особа має право на отримання якісної медичної допомоги, яка відповідає затвердженим стандартам.

1. Право на безпеку.

Кожна особа має право захисту від шкоди, яка може бути їй заподіяна через неякісне функціонування системи надання медичної допомоги, злочинну недбалість чи лікарську помилку, та має право на отримання медичної допомоги, що відповідає стандартам високого ступеня безпеки.

1.  Право на використання сучасних технологій.

Кожна особа, незалежно від її матеріального стану, має право на доступність медичної допомоги, включаючи діагностичні і лікувальні процедури та лікарські засоби, що відповідають міжнародним стандартам.

1.  Право на усунення надмірного болю.

Кожна особа має право на максимально можливе усунення болю на будь-якій стадії лікування. Результати звіту організації Human Rights Watch (Нагляд за правами людини) свідчать, що в Україні доступ до знеболення знаходиться на низькому рівні. Існує страх медичних працівників стосовно призначення наркотичних знеболювальних засобів у зв’язку з можливим висуненням звинувачень у зловживанні своїми обов’язками.

1.  Право на індивідуалізоване лікування.

Кожна особа має право на проведення діагностичних та лікувальних процедур, які якнайбільше відповідають її особистим потребам.

13. Право на скаргу.

Кожна особа має право скаржитися на завдані їй страждання і збитки та право отримати відповідь чи іншу відповідну реакцію.

1.  Право на отримання відшкодування завданої шкоди.

Кожна особа має право на отримання відшкодування матеріальної та/або  моральної шкоди, завданої у зв’язку з взаємодією з системою охорони здоров’я, зокрема з наданням медичної допомоги, протягом розумного  терміну.

Завдання Всесвітнього дня безпеки пацієнтів 2024 року

1. Підвищити глобальну поінформованість про певну міру небезпеки та можливупомилку у діагностиці, що призводить до шкоди пацієнтам, та підкреслити ключову роль правильної, своєчасної та безпечноїдіагностики в забезпеченні безпеки пацієнтів.
2. Привернути особливу увагу до покращення діагностики в рамках політики забезпеченнябезпеки пацієнтів і клінічної практики на всіх рівнях охорони здоров’я відповідно доГлобального плану дій із забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 роки.
3. Укріпити співпрацю між директивними органами, керівними структурами

охорони здоров’я, медичними працівниками, об’єднаннями пацієнтів та іншими

зацікавленими сторонами у розвитку безпохибкової, своєчасової та безпечної діагностики.

4. Надати пацієнтам та їх сім’ям можливість активно взаємодіяти з медичними

працівниками та керівними структурами охорони здоров’я для покращення діагностичних послуг.

        Ключем до підвищення безпеки медичної допомоги є співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей. Думки пацієнтів, членів їхніх сімей та осіб, які доглядають за хворими, які мають безпосередній досвід взаємодії з системою охорони здоров’я, є цінним джерелом інформації для підвищення безпеки пацієнтів. Співпраця з пацієнтами дає разючий ефект: дослідження показують, що воно може знизити тягар шкоди, яку завдають пацієнтам, на 15%, що дозволило б щорічно зберігати незліченну кількість життів та мільярди доларів. Тому взаємодія та співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей була закріплена як один із основоположних принципів у резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (WHA72.6) «Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів» та у Глобальному плані дій щодо забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 р.р. Міністерство охорони здоров’я України разом з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, з Національною Академією медичних наук України, з ДУ «Інститутом громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва НАМН України та з Всеукраїнською радою захисту прав і безпеки пацієнтів розробили  Концепцію стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я.

Метою Концепції є створення системи запобігання ризикам ненавмисної шкоди пацієнтам для забезпечення ефективної реалізації їх права на якісну та безпечну медичну допомогу.

           За період реалізації Концепції з 2021 по 2025 рік передбачається:

• створення та впровадження національної політики та стратегії безпеки гігієни праці медперсоналу та безпеки пацієнтів;
• широке щорічне відзначення Всесвітнього дня безпеки пацієнтів;
• запровадження одного із Глобальних проектів з безпеки пацієнтів;
• призначення національного координатора з питань безпеки пацієнтів;
• запровадження практики регулярних опитувань з культури безпеки пацієнтів у закладах охорони здоров’я;
• на 30% зниження рівня інфекцій, асоційованих з наданням медичної допомоги;
• зниження на 30% випадків тяжкої шкоди, пов’язаної з ліками;

на 30% відносне зменшення смертності через венозну тромбоемболію під час або після госпіталізації;

• зниження на 30% смертності через падіння хворих під час госпіталізації;
• залучення пацієнтів до формування політики та керівних принципів щодо безпечнішої охорони здоров’я;
• включення питань безпеки пацієнтів у всі навчальні програми безперервної освіти медичних фахівців;
• організація системи оперативних повідомлень про інциденти безпеки пацієнтів та навчання на цих інцидентах;
• участь вітчизняних представників у щорічних Глобальних міністерських самітах з питань безпеки пацієнтів.

                  Заклик до дій

ВООЗ закликає всі зацікавлені сторони висловлюватися також на підтримку безпеки медпрацівників! Робота в стресових умовах посилює ризики для безпеки як пацієнтів, так і медпрацівників, включаючи інфікування і поширення захворювань в медичних установах, обмежений доступ до засобів індивідуального захисту та інших заходів профілактики інфекцій і інфекційного контролю, а також вчинення помилок, які можуть завдати шкоди пацієнтам та медичним працівникам.

            Як ви можете сприяти підвищенню безпеки пацієнтів?

Якщо ви – пацієнт або особа, що займається доглядом за хворими:

• при отриманні медичної допомоги займайте активну позицію;
• не соромтеся задавати питання, безпека медичної допомоги починається з ефективної комунікації;
• надавайте точну інформацію про вашу історію хвороби.

Якщо ви – медичний працівник або керівник органу охорони здоров’я:

• розглядайте пацієнтів, як партнерів у справі надання їм медичної допомоги;
• працюйте у співробітництві в інтересах безпеки пацієнтів;
• постійно підвищуйте свою кваліфікацію та поглиблюйте знання в області безпеки пацієнтів;
• формуйте культуру безпеки пацієнтів в лікувальних установах відкрито та прозоро;
• заохочуйте подання інформації про помилки без акценту на покарання винних, а в інтересах зробити висновки.

Якщо ви – особа, відповідальна за розробку заходів політики:

• вкладайте ресурси в безпеку пацієнтів для порятунку життів та зміцнення довіри, вкладення ресурсів в забезпечення безпеки пацієнтів може призвести до економії коштів;
• оголосіть безпеку пацієнтів національним пріоритетом в сфері охорони здоров’я.

Якщо ви – науковець, студент, викладач або керівник професійного навчального закладу:

• збирайте фактичні дані в інтересах підвищення безпеки пацієнтів. Ваша наукова робота має велике значення;
• заохочуйте дослідження в області безпеки пацієнтів;
• введіть питання безпеки пацієнтів в навчальні курси та програми.

Якщо ви – представник професійної асоціації, міжнародної організації або фонду:

• відстоюйте безпеку пацієнтів як важливий компонент загального охоплення послугами охорони здоров’я;
• організовуйте навчальні курси та курси підвищення кваліфікації з питань безпеки пацієнтів.

Якщо ви – активіст громадської охорони здоров’я або представник організації із захисту прав пацієнтів: сприяйте розширенню можливостей пацієнтів висловлювати свою позицію з питань, що стосуються безпеки медичної допомоги.

У рамках глобальної кампанії, присвяченої Всесвітньому дню безпеки пацієнтів 2024 р., що відзначається 17 вересня, всім зацікавленим сторонам запропоновано провести найрізноманітніші заходи, включаючи національні кампанії, стратегічні форуми, інформаційно-просвітницькі акції, наради фахівців та організаційно-методичні ініціативи як і в попередні роки, підсвітити помаранчевим кольором (який символізує тему кампанії) відомі будівлі, пам’ятки та громадські простори.

Об’єднаємо зусилля для підвищення безпеки медичної допомоги.

Вбивця XXI століття: як вберегтися від серцево-судинних захворювань?

Як заняття спортом покращує ваш психоемоційний стан та зміцнює психічне здоров’я?