14 листопада 2024 р. – Всесвітній день боротьби з діабетом 

Всесвітній день боротьби з діабетом був заснований Міжнародною діабетичною федерацією спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1991 році у відповідь на стурбованість зростанням випадків цього захворювання у світі.

На 2024-2026 роки обрано тему «Діабет і благополуччя». Мільйони людей з діабетом щодня стикаються з труднощами, пов’язаними з керуванням своїм станом вдома, на роботі та в школі. Вони повинні бути стійкими, організованими та відповідальними, що впливає як на їхнє фізичне, так і на психічне благополуччя. Допомога при цукровому діабеті часто зосереджується лише на рівні цукру в крові, що викликає у багатьох збентеження.

Актуальність проблеми цукрового діабету обумовлена масштабністю поширення цього захворювання. Очікується, що до 2030 року кількість людей, які живуть із діабетом, зросте до 578 мільйонів.

У м. Харкові за 9 міс. 2024 року серед дорослого населення зареєстровано 32 598 хворих на цукровий діабет (за аналогічний період 2023 р. – 36 132), з них вперше виявлено діабет у 2 403 осіб (за 9 міс. 2023 р. – 2 535). Цукровим діабетом I типу страждають 3 186 дорослих, з них вперше виявлено 210 випадків; діабетом II типу – 29 412 чол., з них вперше виявлено 2 193 хворих. Серед дитячого населення віком до 18 років за 9 міс. 2024 р. зареєстровано хворих на цукровий діабет I типу 501 (за 9 міс. 2023 р. – 398 хворих), з них вперше виявлено 40 випадків (за 9 міс. 2023 р. – 40 випадків).

Цукровий діабет – ендокринне захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну; характеризується порушенням всіх видів обміну, в першу чергу обміну вуглеводів, а також ураженням судин, нервової системи та інших органів і систем.

У розвитку цукрового діабету виділяють дві основні ланки: недостатнє вироблення інсуліну (характерно для діабету I типу – інсулінозалежного) або порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин, т.зв. інсулінорезистентність (характерно для діабету II типу – інсуліннезалежного).

У клінічній картині діабету прийнято розрізняти дві групи симптомів: основні та вторинні. До основних симптомів відносяться: поліурія (посилене сечовиділення), полідипсія (постійна невгамовна спрага), поліфагія (підвищений апетит), схуднення (особливо характерно для діабету І типу).

До вторинних симптомів відносяться малоспецифічні клінічні ознаки, що розвиваються повільно протягом тривалого часу. Ці симптоми характерні для діабету як I, так і II типу: свербіж шкіри та слизових оболонок, сухість у роті, загальна м’язова слабкість, головний біль, запальні ураження шкіри, що важко піддаються лікуванню, порушення зору, безсоння, апатія, зниження рівня працездатності тощо.

При цукровому діабеті небезпечно не саме захворювання, а ускладнення, що розвиваються з часом і поступово погіршують стан хворого:

– Діабетична ретинопатія – ураження сітківки ока, яке поступово призводить до повної втрати зору. Частота захворювання на ретинопатію збільшується на 8% на рік, так що через 8 років від початку захворювання ретинопатія виявляється у 50% всіх хворих, а через 20 років приблизно у 100% хворих.

– Діабетична мікро- і макроангіопатія – порушення проникності судин, підвищення їх ламкості, схильність до тромбозів і розвитку атеросклерозу, що в свою чергу суттєво збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

– Діабетична полінейропатія – проявляється у вигляді двосторонньої периферичної нейропатії, що починається в нижніх частинах кінцівок. Симптомами нейропатії є оніміння, відчуття печіння чи парестезії (поколювання чи «повзання мурашок»). Характерно посилення симптоматики у нічний час. Втрата чутливості у кінцівках може призводити до травм.

– Діабетична нефропатія – призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.

– Діабетична стопа – ураження стоп у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок та кістково-суглобових уражень, що виникає на тлі зміни периферичних нервів, судин, шкіри та м’яких тканин. Є основною причиною ампутацій у хворих на цукровий діабет.

Діагностика цукрового діабету ґрунтується на результатах лабораторного дослідження метаболізму глюкози. В даний час для діагностики використовуються наступні критерії: глюкоза плазми крові натщесерце ≥ 6,1 ммоль/л або у будь-якому випадковому аналізі крові ≥ 11,1 ммоль/л, а також аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) ≥ 6,5%.

Лікування цукрового діабету включає: прийом препаратів, що знижують рівень цукру в крові при діабеті II типу або інсулінотерапія за наявності цукрового діабету I типу і в ряді випадків при діабеті II типу).

На жаль, для попередження цукрового діабету I типу профілактичних заходів немає. Однак діабету II типу можна запобігти або відстрочити його розвиток наступним чином:

– Раціональне харчування. В основі харчування повинні бути складні вуглеводи та продукти, багаті на розчинні волокна. Перевага надається м’ясу птиці, нежирній рибі, стравам з овочів, компотам без додавання цукру. Смажену їжу замінюють відвареною, тушкованою, запеченою. Вживання рафінованих вуглеводів (цукор, мед, джеми тощо) та насичених жирів має бути знижено до мінімуму. Солодощі, газовані напої, десерти, розчинні напої з цукром, фаст-фуди, копчене, солоне необхідно виключити з раціону.

– Помірна фізична активність покращує процеси метаболізму, а також дозволяє нормалізувати вагу.

В м. Харкові створена структура міської ендокринологічної служби для надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної спеціалізованої допомоги:

Амбулаторний прийом хворих ведеться в районних ендокринологічних кабінетах комунальних некомерційних підприємств Харківської міської ради.

Стаціонарна допомога хворим на діабет надається в ендокринологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Балакірєва, 3А) та в КНП «Міська клінічна лікарня №2» ХМР (пр-т Героїв Харкова, 197), де функціонує міський центр «Діабетична стопа», а також надається ургентна допомога хворим з декомпенсованим цукровим діабетом.

На базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (вул. Олеся Гончара,5) працює міський центр “Діабет ока”; в КНП «Міський перинатальний центр» ХМР функціонує відділення екстрагенітальної патології, де виділені ліжка для вагітних з ендокринною патологією.

У КНП “Міська дитяча поліклініка №23” ХМР організований ендокринологічний кабінет, в якому функціонують «Центр для хворих на цукровий діабет з дитинства» та «Центр з надання медичної допомоги дітям і підліткам з ендокринною патологією».

Також у м. Харкові спеціалізована стаціонарна допомога дітям з ендокринною патологією надається в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Озерянська, 5) та в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України», за адресою: пр. Ювілейний, 52-а.

12 листопада 2024 року — Всесвітній день боротьби з пневмонією

 Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії». Мета проведення цього  Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби.

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2024 р. всього зареєстровано 2211 випадків пневмонії серед населення (в 2023 р. – 2425):

• діти до 14 років – 376 (у 2023 р. – 224);
• підлітки у віці 15-17 років – 29 (у 2023 р. – 19);
• доросле населення – 1806 випадків (у 2023 р.– 2182).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини.

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу).

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є:

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини.
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній.
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падіння артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах.

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» ХМР, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

В 2024 році Всесвітня організація по боротьби з інсультом анонсувала  проведення Всесвітнього дня інсульту під гаслом « Давайте станем фізично активними кожного дня щоб стати більше, ніж інсульт», з метою поділитися ключовими причинами цього захворювання, а також заходами до його профілактики.

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2024 р. зареєстровано 1254 випадки інсульту (в 2023 р – 1246 випадків), з них 849 випадків у віковій групі людей від 60 років (в 2023 році – 763 випадки).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

– ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;

– геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальнагіпертонія. Судинимозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різніпорушеннясерцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищенийрівень холестерину в крові.
4. Цукровийдіабет. Один ізнаслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин.  Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризмисудин головного мозку. Ціспецифічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма.  В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушеннязгортаннякрові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту,  які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

– Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);

– Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;

– Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;

– Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);

– Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;

– Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 26

20 жовтня 2024 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, метою якого є акцентування уваги світової спільноти до проблем ранньої діагностики та лікування цього захворювання. Першого жовтня цього року у світі стартував Місяць поінформованості про рак молочної залози.

На даний момент рак молочної залози найпоширеніший вид раку на планеті: за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно реєструється близько 2,3 мільйона нових випадків. За кількістю смертей серед жінок цей різновид раку посідає друге місце після серцево-судинних захворювань. З усіх регіонів планети захворюваність на рак молочної залози найбільш висока в США та Західній Європі. Вважається, що різке збільшення кількості випадків захворювання в розвинених країнах після 1970-х років частково викликане стилем життя населення, що змінився: у сім’ях поменшало дітей, а терміни грудного вигодовування скоротилися. Зростання числа онкологічних хворих у світі пов’язують також із збільшенням кількості людей похилого віку.

У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я запустила Глобальну ініціативу боротьби з раком молочної залози. Її головна мета – зниження рівня щорічної смертності на 2,5 відсотка до 2040 року, що допоможе урятувати 2,5 мільйона життів. У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню.

За даними статистики за 9 місяців 2024 року в м. Харкові вперше виявлено 155 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 54 (за аналогічний період 2023 року зареєстровано 171 випадок, з них занедбаних  – 65).

Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.

Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:

1. Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років. Максимальна захворюваність відзначається у віковому інтервалі 40-60 років. У цей період відбуваються гормональні зміни, що обумовлює зниження захисних можливостей і стійкості гормональної системи.
2. Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози.

Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.

3. Спадковість.Наявність раку молочноїзалози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.
4. Передпухлиннізахворюваннямолочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія.
5. Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність.

Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.

При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:

– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;

– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;

– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;

– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози;

– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;

– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;

– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;

– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання:

1. Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи.
2. Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Допомагають підтримувати нормальну вагу регулярні фізичні вправи, які зміцнюють імунну систему, знижують рівень естрогену та ймовірність захворювання на рак грудей. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз.
3. Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%.
4. Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози.

Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.

У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4.

16 жовтня — Всесвітній день здорового харчування

10 жовтня 2024 р. – Всесвітній день психічного здоров’я

(Інформаційні матеріали)

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.  Тема цього року – «Зробити психічне здоров’я та благополуччя для всіх глобальним пріоритетом». Метою цього дня є підвищення поінформованості про психічне здоров’я в та можливість обговорити психічне здоров’я в цілому, а саме, як ми повинні дбати про нього і наскільки важливо говорити про проблеми і вчасно звертатися за допомогою.

Психологічне, емоційне та соціальне благополуччя сприяє нашому психічному здоров’ю. Це впливає на різні речі, наприклад, на те, як ми відчуваємо, думаємо та діємо, справляючись із життєвими проблемами. Це впливає й на те, як ми приймаємо рішення, справляємося зі стресом та будуємо стосунки. Психічне здоров’я має важливе значення протягом усього життя, від дитинства та підліткового віку до дорослого життя та старіння.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування.

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства.

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я.

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансованийраціон і помірнефізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяєшвидкомувідновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, щозаняттяулюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштованалюдиназаряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
5. Уміння і можливістьвиговоритися. Шкідливоприховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46