Ні – ожирінню!

04 березня – Всесвітній день боротьби з ожирінням. За результатами національного дослідження STEPS, в Україні майже 60 % дорослого населення мають надлишкову вагу, чверть населення (24,8%) – ожиріння. Не втішна статистика і серед дітей – кожна четверта дитина має надлишкову вагу тіла,  з них 9%  – ожиріння.

Надмірна вага  та ожиріння  є фактором ризику серцево-судинних захворювань (гіпертонія, інфаркт, інсульт), цукрового діабету, хвороб опорно-рухового апарату, порушень гормонального балансу, розладів з боку психічного здоров’я тощо. Зрештою це знижує якість життя та значно скорочує його тривалість.

Основна причина ожиріння й надмірної ваги – енергетичний дисбаланс, коли   людина споживає більше калорій, ніж витрачає.   Споживання надмірної кількості калорій, малорухливий спосіб життя – це наші звички, які необхідно і можна змінювати на корисні.

Пропонуємо кілька порад, які допоможуть тримати вагу під контролем:

• Харчуйтеся збалансовано, дотримуйтесь правил тарілки здорового харчування.  https://kh.cdc.gov.ua/news/tarilka-zdorovogo-harchuvannya/.
• Контролюйте кількість спожитої їжі та її калорійність. Вживайте більше сирих овочів та несолодких фруктів. Натомість – мінімум солодощів та солодких напоїв. Обмежте вживання оброблених продуктів, що містять сіль, цукор та жири.
• Забезпечте достатній питний режим.
• Більше  рухаєтесь, особливо, якщо у вас “сидячий” спосіб життя. Робіть ранкові руханки. Більше ходіть пішки. Підвищить активні навантаження.

https://phc.org.ua/news/oberi-intensivnist-svoei-fizichnoi-aktivnosti

• Спіть щонайменше 7-8 годин, адже здоровий сон – найкращий спосіб запобігання різним захворюванням і надмірній вазі зокрема.
• Регулярно контролюйте свою вагу. Це допоможе вчасно помітити негативну тенденцію та внести корективи у спосіб життя.

Більш детально про небезпеку, чинники, попередження  надмірної ваги  та поради для батьків щодо профілактики ожиріння у дітей можна ознайомитись за посиланнями: https://kh.cdc.gov.ua/news/ozhyrinnya-chomu-tse-nebezpechno/,  https://kh.cdc.gov.ua/news/dytyache-ozhyrinnya-ne-mozhna-ignoruvaty/

Не відкладайте піклування про своє здоров’я на завтра! Почніть діяти вже сьогодні, щоб уникнути серйозних проблем у майбутньому.

Дитяче ожиріння не можна ігнорувати

Дитяче ожиріння є одним із найбільших викликів для громадського здоров’я у XXI столітті. Проведені дослідження  поширеності надлишкової ваги серед дітей  в Україні невтішні –  кожна четверта дитина  має надмірну вагу,   з них  9 % – ожиріння.

В чому ж  небезпека? Сучасні діти мало рухаються, вживають висококалорійну їжу, забагато солодкого і як наслідок – калорійність раціону перевищує енергетичні потреби організму.  Надмірна вага може призвести до виникнення  психічних (низька самооцінка) та соціальних (булінг) проблем,  а також до розвитку діабету, гіпертонії, захворювань серцево-судинної системи  та опорно-рухового апарату.

Попередження виникнення надмірної ваги  у дітей залежить насамперед від батьків:

• Будьте  прикладом.  Саме батьки з раннього дитинства  формують харчову поведінку  та  необхідність достатнього рухового режиму своєї дитини.
• Впроваджуйте вдома здорове харчування, нехай в подальшому цей принцип стане постійною практикою.
• Привчайте дітей  до повноцінного сніданку   та  не  вживайте їжу   в пізній час доби (особливо перед сном). За столом намагайтеся їсти повільно, не переїдайте. Обмежте споживання солі.
• Привчайте дітей до корисних  перекусів (свіжі фрукти, овочі, сухофрукти, цільнозернові продукти) замість шкідливих (солодощі, фастфуд, солодкі напої тощо).
• Заохочуйте дітей до фізичної активності  тривалістю не менше 60  хв. на добу.  Залучайте до занять в спортивних секціях чи інших групах з інтенсивним фізичним навантаженням.  Рухайтесь разом з дітьми.
• Обмежте  та контролюйте час,  проведений дітьми з гаджетами. Слідкуйте за режимом сну дитини, адже нестача сну підвищує ризик  надмірної ваги.

Пам’ятайте,  що лише достатня фізична активність  та збалансованість енерговитрат організму з надходженням калорій можуть мінімізувати ризик виникнення у вашої дитини  надлишкової ваги. Здоров’я вашої дитини у ваших руках!

Надлишкова вага та ожиріння — це сигнал для дій! Не зволікайте та будьте здорові!

28 лютого 2025 року – Міжнародний день рідкісних хвороб

28 лютого 2025 року за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Мета проведення цього Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які хворі на рідкісні захворювання, підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей.

Орфанними (рідкісними) вважаються захворювання, які зустрічаються у невеликої кількості людей до загальної чисельності населення. Наприклад, захворювання, яке вважається рідкісним в Європі, вражає 1 людину з 2000.

Всього в світі налічується більше 300 мільйонів (3,5-5,9%) людей, що живуть з одним або декількома з більш ніж 6000 виявлених рідкісних захворювань. З усіх орфанних захворювань 72% відносяться до генетичних, в той час як інші є результатом інфекцій (бактеріальних або вірусних), алергії, екологічних причин або є проявами дегенеративних і проліферативних процесів в організмі.

Орфанні захворювання характеризуються широким розмаїттям порушень і симптомів, які варіюються не тільки від хвороби до хвороби, а й від пацієнта до пацієнта, що страждає одним і тим же захворюванням.

Станом на 01.01.2025 р. за даними КНП ХОР «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань» зареєстровані та перебувають на диспансерному обліку хворі з різними рідкісними захворюваннями, найбільш поширеними серед них є:

– порушення обміну амінокислот –296 людей, з них 154 дитини,

– гіпергомоцистеїнемія – 96 людей, з них 43 дитини;

– фенілкетонурія – 85 людей, з них 33 дитини,

– муковісцидоз – 63 людини, з них 34 дитини,

– синдром Шерешевського–Тернера – 24 людини, з них 5 дітей,

– синдром Марфана – 24 людини,  з них 9 дітей,

– недостатність вітамінів групи В – 9 людей, з них 0 дітей,

– мітохондріальна дисфункція – 7 людей, з них 1 дитина,

– гомоцистинурія – 3 людини, з них 2 дитини.

Для раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонурія, муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму фенілаланіну, що призводить до накопичення цієї амінокіслоти та продуктів її обміну. Це в свою чергу є причиною нейродегенеративних процесів у мозку, які через декілька місяців після народження дитини проявляються судомами, розумовою відсталістю та іншими ураженнями ЦНС. Якщо лікування розпочато вчасно і проводиться ретельно, то клінічні симптоми фенілкетонурії будуть відсутні, і дитина буде рости здоровою, практично не відрізняючись від однолітків. Лікування полягає у дотриманні спеціальної дієти, а саме: вилучаються з харчування певні продукти такі, як м’ясо, риба, сир, молоко, горох, боби, горіхи, халва та борошняні вироби, а також призначаються суміші, які містять різні амінокислоти, крім фенілаланіну.

Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В даних випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від тяжких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вважається, що якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати, то у дитини різко сповільнюється зростання, розвивається важка необоротна розумова відсталість і з’являються інші клінічні ознаки захворювання. Хвороба прогресує і може привести до інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. Вроджений гіпотиреоз розповсюджений рівномірно з приблизно однаковою частотою – 1 хворий на 3000-4000 новонароджених. У дівчаток з нез’ясованих причин це захворювання виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, що характеризується надлишковим виділенням корою наднирників статевих гормонів, а також їхніх біохімічних метаболітів. В результаті, у дитини розвивається випередження темпів росту, передчасне статеве дозрівання, розлади поведінки, порушення нормального розвитку статевих органів тощо. Лабораторне та інструментальне підтвердження діагнозу є обґрунтуванням для проведення адекватної замісної гормональної терапії.

У м. Харкові надання діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями здійснюється в КНП Харківської обласної ради «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань», за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13.

15 лютого 2025 р. – Міжнародний день онкохворої дитини

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2024 році на диспансерному обліку перебувало 176 дітей з гемобластозами (у 2023 році – 177), з них – гостра лімфобластна лейкемія – 106 ( 2023 р. – 110),  гостра  мієлобластна лейкемія – 12 (в 2023 р. – 9),  лімфома – 14 (2023 р. – 11),  лімфома Ходжкіна – 13 (2023 р. – 13), апластична анемія – 7 (2023 р. – 7), гістіоцитоз – 15 (2023 р. – 13), мієлодиспластичний синдром – 6 (2023р. – 6) та  хронічний мієлолейкоз – 3 (в 2023 р. – 4).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології:

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпоз кишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання.

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.

За 2024 рік у м. Харкові виявлено 2272 нових випадка (у 2023 році – 2020) онкологічних захворювань (захворюваність  153,1 на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 281 випадок (захворюваність 18,9 на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 180 випадків (захворюваність 12,1 на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 151 та 84 випадків відповідно (захворюваність 10,2 та 5,6 на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 169 випадків (захворюваність 11,4 на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 132 випадка (захворюваність 8,9 на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 386 випадків (захворюваність 26,0 на 100 тис.населення); меланома шкіри – 75 випадків (захворюваність 5,0 на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 166 випадків (захворюваність 11,2 на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.