Skip to main content

Автор: writer

15 лютого 2025 р. – Міжнародний день онкохворої дитини

15 лютого 2025 р. – Міжнародний день онкохворої дитини

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2024 році на диспансерному обліку перебувало 176 дітей з гемобластозами (у 2023 році – 177), з них – гостра лімфобластна лейкемія – 106 ( 2023 р. – 110),  гостра  мієлобластна лейкемія – 12 (в 2023 р. – 9),  лімфома – 14 (2023 р. – 11),  лімфома Ходжкіна – 13 (2023 р. – 13), апластична анемія – 7 (2023 р. – 7), гістіоцитоз – 15 (2023 р. – 13), мієлодиспластичний синдром – 6 (2023р. – 6) та  хронічний мієлолейкоз – 3 (в 2023 р. – 4).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології:

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

  1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпоз кишківника, хондроматоз);
  2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
  3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.

 

 

4 лютого 2025 року – Всесвітній день боротьби з раком

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання.

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.

За 2024 рік у м. Харкові виявлено 2272 нових випадка (у 2023 році – 2020) онкологічних захворювань (захворюваність  153,1 на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 281 випадок (захворюваність 18,9 на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 180 випадків (захворюваність 12,1 на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 151 та 84 випадків відповідно (захворюваність 10,2 та 5,6 на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 169 випадків (захворюваність 11,4 на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 132 випадка (захворюваність 8,9 на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 386 випадків (захворюваність 26,0 на 100 тис.населення); меланома шкіри – 75 випадків (захворюваність 5,0 на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 166 випадків (захворюваність 11,2 на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

  • фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
  • хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
  • біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

  • вживання тютюну та алкоголю;
  • зайва вага чи ожиріння;
  • нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
  • відсутність фізичної активності;
  • хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
  • утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.

Для покращення надання медичної допомоги дітям було придбано та встановлено  нове сучасне офтальмологічне обладнання

КНП “Міська дитяча поліклініка №12” ХМР для покращення надання медичної допомоги дітям було придбано та встановлено  нове сучасне офтальмологічне обладнання: рефракто-кератометр  автоматичний та лампа щілинна.

Авторефрактометр визначає силу заломлюючої здатності оптичних структур ока, на підставі якого визначається вид та ступінь оптичних порушень зору, допомагає запланувати правильне ведення лікування при таких офтальмологічних захворюваннях та патологіях: короткозорість, дальнозоркість,  астигматизм та його конкретний вид.
Авторефрактометрія також є невід’ємною складовою у підборі окулярів або контактних лінз.

Лампа щілинна  призначена для комплексного мікроскопічного дослідження переднього і заднього відділів ока, фотографування переднього відділу ока в розсіяному світлі та визначення внутрішньоочного тиску. Щілинна лампа призначена для візуальної біомікроскопії та офтальмоскопії ока, а також для іридодіагностики, яка дозволяє діагностувати набуті і спадкові захворювання за оцінкою адаптаційно-трофічних змін райдужної оболонки ока.

Шановні батьки!

Враховуючи високе зорове навантаження у дітей : навчання онлайн, постійні ігри з телефонами, планшетами, перегляд телевізора,  нагадуємо про необхідність щорічного медичного обстеження у лікаря -педіатра , в тому числі перевірки зору. При необхідності педіатр дасть направлення на дообстеження у лікаря офтальмолога.

Нове сучасне офтальмологічне обладнання

КНП “Міська дитяча поліклініка №12” ХМР для покращення надання медичної допомоги дітям було придбано та встановлено  нове сучасне офтальмологічне обладнання: рефракто-кератометр  автоматичний та лампа щілинна.

Авторефрактометр визначає силу заломлюючої здатності оптичних структур ока, на підставі якого визначається вид та ступінь оптичних порушень зору, допомагає запланувати правильне ведення лікування при таких офтальмологічних захворюваннях та патологіях: короткозорість, дальнозоркість,  астигматизм та його конкретний вид.
Авторефрактометрія також є невід’ємною складовою у підборі окулярів або контактних лінз.

Лампа щілинна  призначена для комплексного мікроскопічного дослідження переднього і заднього відділів ока, фотографування переднього відділу ока в розсіяному світлі та визначення внутрішньоочного тиску. Щілинна лампа призначена для візуальної біомікроскопії та офтальмоскопії ока, а також для іридодіагностики, яка дозволяє діагностувати набуті і спадкові захворювання за оцінкою адаптаційно-трофічних змін райдужної оболонки ока.

Шановні батьки!

Враховуючи високе зорове навантаження у дітей : навчання онлайн, постійні ігри з телефонами, планшетами, перегляд телевізора,  нагадуємо про необхідність щорічного медичного обстеження у лікаря -педіатра , в тому числі перевірки зору. При необхідності педіатр дасть направлення на дообстеження у лікаря офтальмолога.

Шерентінг: як захистити приватність дитини та не порушувати її особисті кордони

Завдяки соціальним мережам сучасні батьки можуть миттєво ділитися зафіксованими моментами з життя їхніх дітей. Однак іноді бажання показати іншим фото перших кроків, святкування дня народження чи успіхи в навчанні їхніх дітей може обернутися чималими проблемами та навіть небезпеками. Розповідаємо, як подбати про безпеку та добробут своєї дитини в соціальних мережах та не зловживати шерентінгом.

Що таке шерентінг

Практика, коли батьки діляться інформацією та фотографіями дітей онлайн, отримала назву шерентінг (від англійських слів share — «ділитися» та parenting — «батьківство»). І хоча шерентінг здається звичайним способом поділитися з іншими радісними моментами, він може порушувати особистий простір дітей, завдати їм емоційного дискомфорту й навіть загрожувати їхній безпеці.

Які ризики приховує шерентінг

1. Порушення приватності дитини.

Розміщуючи фото дитини в соцмережах, ви створюєте віртуальний образ, який дитина не може контролювати. Діти виростають, змінюються, і не всі моменти з їхнього дитинства вони можуть хотіти оприлюднювати в інтернеті. Те, що здавалося милим в ранньому віці, може викликати ніяковість або сором у підлітковому. Адже це може вплинути на стосунки з однолітками або навіть стати приводом для глузування.

2. Небажана увага від незнайомців.

Соцмережі — це відкрита платформа, і навіть налаштування конфіденційності не завжди можуть повністю захистити ваш контент. Фото дітей можуть потрапити до осіб, які використовуватимуть їх у неприйнятний або навіть незаконний спосіб. Це особливо стосується зображень, які містять особисті деталі, що можуть бути використані зловмисниками.

3. Негативний вплив на емоційний стан та самооцінку дитини.

Уявіть собі, що ваше особисте фото стало предметом обговорення серед однолітків. Така ситуація може травмувати дитину, негативно вплинути на її самооцінку, викликати сором або розчарування. Особливо це властиво підліткам, які дуже вразливі перед оцінюванням з боку оточення і прагнуть захистити свій особистий простір. Публікації, які здаються невинними, можуть стати причиною для жартів чи навіть булінгу у школі.

«Мені приємно, що батьки мною пишаються, але їхні коментарі або публікації інколи викликають у мене ніяковість. Хотілося б, щоб вони дослухалися до моїх почуттів з цього приводу».

4. Батьківські коментарі: коли підтримка стає тиском.

Шерентінгом можуть бути не лише публікації, а й коментарі, які батьки залишають під дописами дитини. Слова на кшталт «Пишаємося тобою, наш відміннику!» або «Ти наша гордість!» — на перший погляд, підтримка, але для дитини вони часто стають джерелом тиску чи викликають збентеження. Такі коментарі можуть підвищувати очікування та створювати в дитини враження, що її цінують лише за досягнення. Особливо для підлітків важливо зберігати контроль над особистим простором, а коментарі від батьків можуть сприйматися як вторгнення, що викликає бажання уникати публічної уваги.

Як ділитися інформацією відповідально та захистити свою дитину в інтернеті

Дотримуйтеся простих правил, щоб мати змогу ділитися приємними моментами і при цьому не порушувати особисті кордони дитини та подбати про її безпеку.

1. Запитуйте дозволу в дитини перед публікацією будь-якого контенту з нею.

Якщо ваша дитина вже здатна висловити свою думку, обговоріть із нею можливість публікації її фото. Запитайте, чи подобається їй конкретне фото або підпис, чи вона не проти, щоб цю інформацію побачили інші. Так ваша дитина відчує, що її думка важлива і її кордони не порушують.

2. Обмежуйте особисту інформацію.

Публікація фото ніколи не може бути повністю безпечним процесом. Завжди важливо зважувати, які ризики і які переваги їх публічного розміщення. Вибирайте для публікації лише ті фото, що не розкривають деталей, які можуть загрожувати безпеці дитини. Наприклад, уникайте зображень, які показують місце проживання, школу або інші приватні місця. Віддавайте перевагу загальним знімкам, на яких не видно обличчя або інших розпізнавальних елементів.

3. Перегляньте попередні публікації разом із дитиною.

Якщо ви вже опублікували в соцмережах багато контенту зі своєю дитиною, запропонуйте їй разом переглянути старі фото й дописи. Можливо, вона захоче видалити певні публікації або обмежити їхню доступність. Так ваша дитина зрозуміє, що її бажання та почуття враховуються, а також дізнається, як важливо створювати безпечний простір у соцмережах.

4. Використовуйте налаштування конфіденційності.

Соцмережі дають можливість контролювати, з ким саме ви ділитеся інформацією. Подбайте про те, щоб ваші публікації були доступні лише найближчим друзям та членам родини. Це мінімізує ризик потрапляння фото в чужі руки. Періодично переглядайте налаштування конфіденційності, щоб зберегти контроль над особистими моментами.

5. Дотримуйтеся узгоджених з іншими членами родини правил.

Часто бабусі, дідусі чи інші родичі також хочуть поділитися фото ваших дітей у соцмережах. Обговоріть із ними ваші правила шерентінгу і поясніть, чому для вас важливо захищати приватність дитини. Це допоможе уникнути непорозумінь і дозволить вам разом створити для вашої дитини безпечний онлайн-простір.

Ці рекомендації стануть у пригоді, якщо ви захочете поділитися чимось, що стосується вашої дитини, в соцмережах, не порушуючи при цьому її особистих кордонів. Повага до приватності та відкритий діалог дозволять створити безпечний онлайн-простір, де кожна дитина почуватиметься комфортно та захищено.

День святого Миколая

Бажаємо достатку, затишку й душевного родинного тепла. Святий Микола хай освятить Вас і благословить на добрі справи. Хай у Ваших найкращих починаннях і добрих справах постійно відчувається любов та опіка Святого Миколая, а задуми та мрії здійснюються.

Нехай свята рука Миколая Чудотворця оберігає Вас!

Цікаві факти про зиму

● Для зими є кілька визначень: календарна, астрономічна і кліматична. З календарною все зрозуміло, у нас це грудень, січень і лютий, а в південній півкулі червень, липень і серпень. Астрономічна зима в нас триває з 21 грудня до 21 березня. Ну а, кліматична зима наступає тоді, коли середньодобова температура опускається нижче нуля градусів.

● Температура води не може опуститися нижче 0 градусів, на відміну від льоду, який може «остигати» до -18 градусів. Абсолютний рекорд був зафіксований в Антарктиді. Там температура льоду впала до -60 за Цельсієм.

● Італійська Венеція — місто на воді. Але в новітній історії вже двічі, в 1985 і 2012 роках, зима тут була такою суворою, що всі канали замерзали, і водний транспорт опинявся скутий у крижаній пастці.

● Іноді зима може настати за велінням правителів. Наприклад, одного разу мадам Ментенон, фаворитка короля Франції Людовіка XIV влітку захотіла покататися на санях. Ніяких проблем не виникло, навколо Версаля моментально звели снігову трасу із солі й цукру.

● Існує дивовижний природний феномен: дуже сильний шквалистий вітер здатний скручувати пласти снігу в рулони. Сам сніг для цього має бути досить рихлим і пористим, покритим щільною скоринкою льоду.

● Є таке поняття «ядерна зима» — стійке похолодання, спричинене масованими ядерними вибухами. Згідно з розробленою наприкінці ХХ століття теорією, мегатонни сажі, підняті в атмосферу атомними вибухами, обмежать приплив сонячного тепла і світла. Температура повітря впаде до значень Льодовикового періоду, що буде катастрофою для сільського господарства й живої природи загалом. Деякі подібності ядерної зими на пам’яті людства вже були, в 1815 році під час виверження вулкана Тамбора в Індонезії в атмосферу потрапило стільки пилу, що наступний рік у Європі й Америці називали «роком без літа».

● Перша і єдина битва сухопутних сил із флотом відбулася взимку 1795 року на рейді голландського міста Ден-Хелдер. Зима тоді була дуже сувора, і голландський флот вмерз у лід. Дізнавшись про це, французи зробили приховану нічну атаку на кораблі. Обмотавши підкови коней ганчірками, вони зуміли потай наблизитися до кораблів. Кожен кіннотник віз ще й піхотинця. Силами кінного полку й батальйону піхоти були захоплені 14 лінкорів і низку суден супроводу.

● Навіть невеликий шар снігу після танення дає вельми пристойну кількість води. Наприклад, якщо на 1 гектарі землі лежить шар снігу товщиною 1 см, то після танення земля отримає приблизно 30 кубометрів води.

● Якщо в нас зима грудень, січень і лютий, то в Австралії все навпаки. Там календарна зима наступає тоді, коли в нас спекотне літо. Щоправда, можна сказати, «що австралійцю зима, то українцю спека». Навіть у цей час року на Зеленому континенті температура рідко опускається нижче 10 градусів тепла, хоча місцями трапляються й нічні заморозки.

● Деякі люди не люблять зиму, а деякі її бояться, причому бояться по-справжньому. Страх цієї пори року в психіатрії називається кіонофобією.

Як допомогти дитині бути в безпеці онлайн?

Інтернет і соціальні мережі стали невіддільною частиною життя сучасних дітей та підлітків. Вони спілкуються, вчаться, діляться своїми думками та творчістю через онлайн-платформи. Проте, разом з цими можливостями з’являються і ризики: кібербулінг, сексуальні домагання, втручання в приватне життя та постійне порівняння себе з ідеалізованими образами інших людей. Усе це може негативно впливати на самооцінку і психічне здоров’я молоді.

Соціальні мережі часто не враховують добробут користувачів, що може призвести до залежності, тривожності, порушення сну та зниження успішності в школі. Тому батьки повинні розуміти як позитивні, так і негативні сторони соцмереж, щоб допомогти своїм дітям користуватися ними безпечно і з користю. Нижче ми зібрали поради, як підтримати дитину в онлайн-світі.

1. Спілкуйтеся про досвід дитини в онлайні

Важливо почати розмову з дитиною про її досвід у соціальних мережах. Запитайте, що їй подобається онлайн і як вона почувається після використання соцмереж. Наприклад:

  • «Що тобі подобається в соцмережах?»
  • «Як ти почуваєшся, коли проводиш час в Інтернеті?»

Не знецінюйте її відповіді, адже це важливий крок до формування довіри.

2. Навчіть дитину розпізнавати ризики

Кібербулінг, шахрайство, небажаний контент — ці проблеми можуть суттєво вплинути на психічне здоров’я вашої дитини. Поясніть, що не всі люди в Інтернеті доброзичливі, і розкажіть, як розпізнавати небезпечні ситуації. Навчіть дитину блокувати підозрілих користувачів та повідомляти про неприйнятні повідомлення. Також обговоріть такі питання:

  • Чому не можна ділитися особистою інформацією в Інтернеті (адреса, номер телефону, реальне місцеперебування тощо).
  • Чому важливо використовувати надійні паролі і перевіряти налаштування конфіденційності профілів.

    3. Поясніть вплив соціальних мереж на самооцінку

    Щодня ваша дитина бачить у соціальних мережах сотні ідеальних зображень —  модельна зовнішність, красиві подорожі, дорогий одяг, високі досягнення. Все це може створювати у неї відчуття, що її життя недостатньо яскраве або успішне. Така постійна гонитва за ідеалом може призводити до тривожності, розчарувань і зниження самооцінки.

    Поясніть дитині, що в соцмережах люди зазвичай показують тільки найкращі моменти свого життя, і це не завжди відображає реальність. Ідеальні фотографії можуть приховувати справжні труднощі або наполегливу працю, а «чиста» шкіра та лялькова зовнішність можуть бути результатом використання фільтрів чи Photoshop. Підкресліть, що в соцмережах ви ніколи не знаєте, що насправді стоїть за цими образами.

    Обговоріть з дитиною приклади з її особистого досвіду, коли для досягнення результату їй довелося докласти зусиль, але це не завжди було помітно для інших. Такий діалог допоможе дитині краще зрозуміти, що за красивою картинкою може бути більше, ніж здається на перший погляд.

    4. Навчіть дитину не порівнювати себе з іншими

    Дуже важливо навчити дитину не порівнювати себе з тими, хто демонструє лише найкращі моменти свого життя онлайн.

    Допоможіть дитині усвідомити, що більшість людей у соціальних мережах публікують лише те, що хочуть показати іншим, а це далеко не завжди відображає повну картину їхнього життя. Поясніть, що важливо критично ставитися до побаченого і фокусуватися на своїх власних досягненнях.

    Запитайте дитину, які почуття в неї виникають, коли вона бачить ідеальні фотографії відомих блогерів чи друзів. Це допоможе їй краще зрозуміти свої емоції та навчить відстежувати, який контент викликає позитивні чи негативні реакції. Також розкажіть про свій досвід порівняння себе з іншими і поділіться, як ви справляєтеся з подібними відчуттями. Ваш приклад допоможе дитині зрозуміти, що приймати себе — це найкращий шлях до впевненості.

    5. Контролюйте екранний час

    Тривалий час у соціальних мережах може спричинити втому, тривожність та погіршення якості сну. Встановіть разом із дитиною правила використання гаджетів та соціальних мереж. Пропонуйте робити перерви і обмежувати час перед екраном, особливо перед сном. Обговоріть:

    • Чому важливо робити перерви від смартфонів.
    • Як налаштувати контроль свого екранного часу.

    6. Складіть план безпеки

    Разом з дитиною створіть базовий набір правил для забезпечення онлайн-безпеки. Це може включати регулярну перевірку налаштувань конфіденційності у соцмережах, використання безпечних пошукових систем і принцип «думай перед тим, як опублікувати». Навчіть дитину, що кожен її крок в Інтернеті залишає цифровий слід, який може вплинути на майбутнє.

    7. Сформуйте здорові онлайн-звички

    Поясніть дитині, що соціальні мережі можуть бути корисними для розвитку навичок та навчання, якщо використовувати їх відповідально. Обговоріть, які сторінки або контент приносять їй радість і допомагають розвиватися. Заохочуйте підписуватись на ті сторінки, що сприяють її позитивному розвитку.

    Дотримуйтеся простих правил родиною:

    1. Уникайте використання гаджетів за годину до сну.
    2. Залишайте гаджети за межами кімнати, в якій спите, особливо вночі.
    3. Вимикайте телефони під час сімейних вечерь, виконання домашніх завдань чи інших важливих занять, щоб не відволікатися.
    4. Підтримуйте дружбу в реальному житті.
    5. Станьте прикладом для дітей, обмежуючи самі час, який проводите за гаджетами.
    6. Використовуйте функції «не турбувати» або «нічний режим», щоб зменшити кількість повідомлень і допоможіть дитині зробити те саме.

      8. Підтримуйте дитину за будь-яких  обставин

      Наголосіть, що ваша дитина завжди може звернутися до вас за допомогою, якщо щось її турбує онлайн. Важливо, щоб дитина знала, що її ніхто не засуджуватиме, а допоможе знайти рішення будь-якої проблеми. Спокійне і підтримуюче спілкування з боку батьків стане запорукою довіри.

      9. Будьте прикладом для дитини

      Діти багато чому вчаться, спостерігаючи за поведінкою батьків. Тому важливо, щоб ви демонстрували позитивні звички у використанні технологій: спільно проводьте час без гаджетів, обирайте активний відпочинок замість сидіння за екраном, обговорюйте інтернет-контент у сімейному колі, а також показуйте, як можна вирішувати конфлікти в реальному житті, а не в мережі.

      10. Звертайтесь до фахівців, коли це необхідно

      Якщо ви помічаєте, що дитина почувається пригніченою або її поведінка змінилася, зверніться до спеціалістів. У деяких ситуаціях допомога психолога або консультації щодо онлайн-безпеки можуть бути необхідними для вирішення складних ситуацій.

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА №12" ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Перейти до вмісту