В 2024 році Всесвітня організація по боротьби з інсультом анонсувала  проведення Всесвітнього дня інсульту під гаслом « Давайте станем фізично активними кожного дня щоб стати більше, ніж інсульт», з метою поділитися ключовими причинами цього захворювання, а також заходами до його профілактики.

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2024 р. зареєстровано 1254 випадки інсульту (в 2023 р – 1246 випадків), з них 849 випадків у віковій групі людей від 60 років (в 2023 році – 763 випадки).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

– ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;

– геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальнагіпертонія. Судинимозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різніпорушеннясерцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищенийрівень холестерину в крові.
4. Цукровийдіабет. Один ізнаслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин.  Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризмисудин головного мозку. Ціспецифічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма.  В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушеннязгортаннякрові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту,  які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

– Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);

– Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;

– Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;

– Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);

– Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;

– Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 26

20 жовтня 2024 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, метою якого є акцентування уваги світової спільноти до проблем ранньої діагностики та лікування цього захворювання. Першого жовтня цього року у світі стартував Місяць поінформованості про рак молочної залози.

На даний момент рак молочної залози найпоширеніший вид раку на планеті: за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно реєструється близько 2,3 мільйона нових випадків. За кількістю смертей серед жінок цей різновид раку посідає друге місце після серцево-судинних захворювань. З усіх регіонів планети захворюваність на рак молочної залози найбільш висока в США та Західній Європі. Вважається, що різке збільшення кількості випадків захворювання в розвинених країнах після 1970-х років частково викликане стилем життя населення, що змінився: у сім’ях поменшало дітей, а терміни грудного вигодовування скоротилися. Зростання числа онкологічних хворих у світі пов’язують також із збільшенням кількості людей похилого віку.

У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я запустила Глобальну ініціативу боротьби з раком молочної залози. Її головна мета – зниження рівня щорічної смертності на 2,5 відсотка до 2040 року, що допоможе урятувати 2,5 мільйона життів. У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню.

За даними статистики за 9 місяців 2024 року в м. Харкові вперше виявлено 155 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 54 (за аналогічний період 2023 року зареєстровано 171 випадок, з них занедбаних  – 65).

Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.

Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:

1. Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років. Максимальна захворюваність відзначається у віковому інтервалі 40-60 років. У цей період відбуваються гормональні зміни, що обумовлює зниження захисних можливостей і стійкості гормональної системи.
2. Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози.

Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.

3. Спадковість.Наявність раку молочноїзалози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.
4. Передпухлиннізахворюваннямолочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія.
5. Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність.

Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.

При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:

– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;

– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;

– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;

– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози;

– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;

– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;

– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;

– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання:

1. Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи.
2. Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Допомагають підтримувати нормальну вагу регулярні фізичні вправи, які зміцнюють імунну систему, знижують рівень естрогену та ймовірність захворювання на рак грудей. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз.
3. Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%.
4. Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози.

Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.

У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4.

16 жовтня — Всесвітній день здорового харчування

10 жовтня 2024 р. – Всесвітній день психічного здоров’я

(Інформаційні матеріали)

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.  Тема цього року – «Зробити психічне здоров’я та благополуччя для всіх глобальним пріоритетом». Метою цього дня є підвищення поінформованості про психічне здоров’я в та можливість обговорити психічне здоров’я в цілому, а саме, як ми повинні дбати про нього і наскільки важливо говорити про проблеми і вчасно звертатися за допомогою.

Психологічне, емоційне та соціальне благополуччя сприяє нашому психічному здоров’ю. Це впливає на різні речі, наприклад, на те, як ми відчуваємо, думаємо та діємо, справляючись із життєвими проблемами. Це впливає й на те, як ми приймаємо рішення, справляємося зі стресом та будуємо стосунки. Психічне здоров’я має важливе значення протягом усього життя, від дитинства та підліткового віку до дорослого життя та старіння.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування.

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства.

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я.

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансованийраціон і помірнефізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяєшвидкомувідновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, щозаняттяулюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштованалюдиназаряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
5. Уміння і можливістьвиговоритися. Шкідливоприховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46

12 жовтня 2024 року – Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги

Всесвітній день паліативної і хоспісной допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня за ініціативою Всесвітнього Альянсу паліативної допомоги. Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги у 2024 році – це всесвітнє свято, присвячене підвищенню обізнаності про хоспісну та паліативну допомогу, основні послуги, які покращують якість життя людей із захворюваннями, які обмежують життя. Цей день підкреслює милосердну допомогу, яку надають хоспіси та постачальники паліативної допомоги, і виступає за доступ до цих послуг у всьому світі.  Крім того це день, присвячений визнанню та відзначенню вирішальної ролі хоспісної та паліативної допомоги у наданні полегшення, комфорту та підтримки людям із серйозними захворюваннями. Хоспісна та паліативна допомога зосереджується на покращенні якості життя шляхом задоволення фізичних, емоційних і духовних потреб, дозволяючи пацієнтам прожити дні, що залишилися, з гідністю та якомога без болю.

Рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться.

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах.

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення:

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише 14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%), хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання.

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей.

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

28 вересня 2024 року – Всесвітній день боротьби зі сказом

(інформаційні матеріали)

Щорічно за ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом,  який в 2024 році проходитиме під гаслом «Порушуючи межі сказу». Ця тема закликає долати перешкоди у боротьбі з хворобою та підвищенню обізнаності громадськості щодо необхідності ліквідації сказу до 2030 року.

Цього року відзначається 18-й Всесвітній день боротьби зі сказом, підкреслюючи зв’язок між довкіллям, людьми та тваринами. Метою заходу є інформування людей про те, як можна викоренити сказ у людей й домашніх тварин, якщо вжити належних запобіжних заходів, тобто,  зробивши вакцину від сказу. Собаки є найбільш поширеною твариною, яка може заражати сказом  людей, на їхню частку припадає понад 99 % випадків зараження.

За даними ВООЗ сказ реєструється більш ніж в 150 країнах світу. Щорічно це захворювання забирає життя 59000 осіб, в основному з країн Азії та Африки, а 40% випадків припадає на дітей у віці до 15 років.

За 8 місяців 2024 року в м. Харкові зареєстровано 767 випадків  (592 випадків у 2023 р.)   укусів тваринами, які мають господарів та 207 випадків укусів безпритульними тваринами (198 випадки у 2023 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2024р.- 0 осіб, (0 осіб в 2023р.) За антирабічною допомогою звернулось 1003 осіб (809 осіб в 2023р.), відмовились від антирабічного лікування 0осіб, (9 осіб в 2023р.)

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу: 

• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин.
• Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
• Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

• При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
• За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою.
• У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195 ;
2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104 ;
3. КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а ;
4. КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр.  Новобаварський, 90 ;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.

КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»

29 вересня 2024 року – Всесвітній день серця

(інформаційні матеріали)

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. Щорічно цей День відзначається 29 вересня з метою підвищити поінформованість про серцево-судинні захворювання та заходи, які необхідно вжити для профілактики, лікування та контролю захворювань серця у всьому світі. Темою Всесвітнього дня серця в цьому році обрано: “Здоров’я серцево-судинної системи для кожного”.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно 17.9 мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2024 року зареєстровано:

– гіпертонічної хвороби – 141 584 випадків, з них вперше – 8 818 (за аналогічний період 2023 року 150 345 випадків, з них вперше – 10 023);

– ішемічної хвороби серця – 122 011 випадки, з них вперше – 6 623 (в 2023 році 123 428 випадків, з них вперше – 7 018);

– інфаркт міокарда – 520 випадків (у 2023 році – 526 випадків);

– інсульт – 920 випадків (у 2023 році – 890 випадків).

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця.

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на:

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння;
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси.

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів.

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою.

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі.

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.

2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%.
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження.

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня.

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%.
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст.
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%.
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань.

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27» Харківської міської ради, КНП «Міська лікарня №28» Харківської міської ради.

.