Skip to main content

Автор: med1

ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ для роз’яснення про наявні медичні, психологічні програми Міністерства у справах ветеранів України

Як ветеранам і ветеранкам отримати більше безоплатних медичних послуг, а лікарям — доплату за допомогу Захисникам і Захисницям України

Хто зможе скористатися:

  • учасники бойових дій, що зазначені в пунктах 19–25 частини першої статті 6 Закону України
    «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

  • особи з інвалідністю внаслідок війни, що зазначені в пунктах 11–16 частини другої статті 7 Закону України
    «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Які саме безоплатні медичні послуги можна отримати:

  • індивідуальний план спостереження та лікування, обстеження, діагностика, профілактичні огляди з урахуванням стану здоров’я ветерана війни, наявних хронічних захворювань, історії хвороби та приналежності до групи ризику;

  • скринінг на стани, пов’язані із наслідками бойових дій (посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), гіпертонічна хвороба, хронічний больовий синдром, хвороби органів травлення тощо), надання розширених послуг з психологічної допомоги, психотерапії (супровід пацієнтів з ПТСР та відстеження динаміки ПТСР), скерування за необхідності на консультації з лікарем-психіатром, психологом або психотерапевтом (індивідуальна та групова терапія, сесії когнітивно-поведінкової терапії для роботи з травматичним досвідом, програми управління стресом, тривожністю та депресією) та подальший супровід та спостереження;

  • супровід та лікування хронічних станів і наслідків бойових травм із забезпеченням своєчасного консультування для подальшого лікування (консультації лікаря ортопеда-травматолога, лікаря-невролога, лікаря-хірурга тощо). Зокрема, участь у лікуванні хвороб і травм опорно-рухової системи (артрит, артроз, травми суглобів), а також станів після ампутації кінцівок, догляді за протезами та куксами;

  • виявлення порушень зору та слуху та подальший супровід із забезпеченням своєчасного консультування та лікування відповідними спеціалістами;

  • участь у розробці та виконанні індивідуального плану реабілітації для пацієнтів з післятравматичними станами (забезпечення консультації лікаря ФРМ для визначення обсягу реабілітаційних заходів, спеціалізованих вправ для відновлення після травм і захворювань);

  • призначення лікарських препаратів для лікування хронічного больового синдрому, а також для контролю специфічних неврологічних та психоемоційних розладів;

  • спостереження та застосування додаткових заходів щодо боротьби з залежностями;

  • забезпечення консультацій соціального працівника щодо доступу до медичних та соціальних послуг для отримання інформаційної підтримки про права ветеранів, можливість отримання додаткових послуг та пільг, організація взаємодії з волонтерськими громадськими організаціями для соціальної інтеграції ветеранів, вирішення житлових та матеріальних питань, адаптації до цивільного життя.

Де можна отримати послуги та в якій формі:

  • за місцем перебування або за допомогою телекомунікацій (якщо дозволяє стан пацієнта);

  • в медзакладах, які мають договір на участь у цьому експериментальному проєкті.

Як знайти медзаклад:

  • уточнити в контакт-центрі НСЗУ за безоплатним номером 16-77;

  • запитати безпосередньо у свого сімейного лікаря/терапевта;

  • перевірити на дашборді НСЗУ за посиланням.

Що потрібно, щоб скористатися послугами?

  • мати або укласти декларацію з сімейним лікарем чи терапевтом, який працює у медзакладі — учаснику проєкту;

  • надати документи, що підтверджують статус ветерана та особисті дані:

    1. паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;

    2. облікову картку платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);

    3. для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 9 цього Порядку, — посвідчення учасника бойових дій;

    4. для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 9 цього Порядку, — посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;

  • заповнити заяву для отримання медичних послуг.

Як лікарям/медзакладам приєднатися до проєкту та отримувати доплату за медичну послугу Захисникам і Захисницям України

Роз’яснення щодо принципу оплати послуг, а також щодо правил ведення електронних медичних записів (далі — ЕМЗ) в електронній системі охорони здоров’я (далі — ЕСОЗ) за пакетом медичних послуг «Розширені послуги з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».

Особливості реалізації експериментального проєкту щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, визначено в Порядку реалізації експериментального проєкту щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі — Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2025 року № 140 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».

НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно з тарифом та підходами до оплати, визначеними Порядком.

Відповідно до пункту 6 Порядку учасниками експериментального проєкту є заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та фізичні особи — підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали із НСЗУ договори про медичне обслуговування населення щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і мають укладений із НСЗУ договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетом медичних послуг «Первинна медична допомога».

Щодо принципу оплати медичних послуг за пакетом
«Розширені послуги з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України»

З метою забезпечення своєчасної оплати закладам охорони здоров’я за надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, НСЗУ розробила інструменти для прийому звітів про надані медичні послуги, інформація з яких буде верифікована із даними ЕСОЗ.

Оплата послуг здійснюється виключно тому учаснику експериментального проєкту, якому подано декларацію про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу, і яким була надана відповідна послуга ветерану війни.

Тариф на послуги встановлюється як річна капітаційна ставка в розмірі 647,58 грн на одного ветерана війни.

Факт надання послуг учасником експериментального проєкту протягом одного місяця підтверджується шляхом внесення даних до ЕСОЗ, що містять:

  1. відмітку про відвідування пацієнтом лікаря або надання послуг;

  2. медичний запис із зазначенням діагнозу, обстеження або процедури, що були проведені пацієнту;

  3. інші записи, що відповідають обсягу послуг, визначених Порядком.

Запланована кількість ветеранів війни, яким учасник експериментального проєкту готовий надати протягом одного місяця послуги, яка включається до запланованої вартості, становить 100 осіб.

Щодо внесення в ЕСОЗ інформації про надання медичної допомоги пацієнтам за пакетом
«Розширені послуги з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України»

На осіб, які підпадають під вимоги до пункту 9 Порядку, створюється окремий епізод типу
«Первинна медична допомога» з назвою «A98 Підтримання здоров’я / профілактика».

У цьому епізоді будуть обліковуватися взаємодії між пацієнтом і медичним працівником, які можуть бути прямими (візит в амбулаторію, у пацієнта вдома тощо) або непрямими (методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб).

При першій взаємодії лікаря з пацієнтом у межах цього епізоду:
у коді діагнозу — «A98 Підтримання здоров’я / профілактика»;
у коді процесу — код діагностики, скринінгу, профілактики (коди 30–49), ліків, маніпуляцій, лікування (коди 50–59), адміністративних функцій (код 62) та направлення (коди 66–68);
створюється ЕМЗ «План лікування», в якому зазначаються видані направлення на обстеження та процедури. Обліковувати зазначені обстеження та процедури можуть як лікар первинної ланки, так і виконавці, шляхом створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Процедура». Коди цих інтервенцій відповідають НК 026:2021.

При подальших візитах у межах цього епізоду у відмітці про відвідування зазначається «вторинний візит», а також вказуються дії, пов’язані з наданням допомоги при станах, викладених у пункті 14 Порядку.

Зазначаємо, що епізоди, які були створені раніше на інші проблеми пацієнта та/або хронічні захворювання, залишаються відкритими.

У разі звернення пацієнта до сімейного лікаря з приводу стану, на який наявний відкритий епізод, сімейний лікар може робити записи у двох епізодах, зокрема у вже відкритому епізоді, наприклад, на хронічне захворювання, де зазначає код причини, код процесу, що стосується безпосередньо хронічного захворювання, та в епізоді «A98 Підтримання здоров’я / профілактика», де вказує коди обстеження пацієнта та коди процесу, що стосуються розширеного обстеження, лікування та профілактичних заходів при станах, викладених у пункті 14 Порядку; призначає обстеження відповідно до створеного плану лікування.

Також сімейний лікар може відкривати окремі епізоди при зверненнях пацієнта при гострих захворюваннях або з адміністративних причин тощо.

Звертаємо увагу на деякі правила обліку наданих послуг в ЕСОЗ, які дозволяють мінімізувати дублювання послуг за пакетами «Первинна медична допомога» та «Розширені послуги з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України»:

  1. Облік дій зі спостереження та лікування пацієнта з діагнозом B70–P99 проводиться в окремому епізоді (чутливі дані) за звичайними правилами. У той же час проведення скринінгу на виявлення розладів з психічного здоров’я, надання психологічної допомоги пацієнтам без виявлених діагнозів може обліковуватися в межах епізоду «A98 Підтримання здоров’я / профілактика». Зазначаємо, що такі пацієнти можуть потребувати частішого проведення скринінгу на виявлення розладів психічного здоров’я та розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин.

  2. Облік дій зі спостереження та лікування пацієнта з діагнозами A80 Травма / пошкодження, A81 Численні травми і пошкодження, A82 Вторинні наслідки травми, A89 Наслідки травмування може обліковуватися в межах епізоду «A98 Підтримання здоров’я / профілактика».

  3. Облік дій зі скринінгу больового синдрому, а також зі спостереження та лікування пацієнта з хронічним больовим синдромом (код A01 Біль загальний / множинної локалізації) може обліковуватися в межах епізоду «A98 Підтримання здоров’я / профілактика».

  4. Облік дій з моніторингу виконання пацієнтом індивідуальних реабілітаційних планів для відновлення після травм і захворювань або участь медичних працівників у наданні реабілітаційної допомоги (код A57) може обліковуватися в межах епізоду «A98 Підтримання здоров’я / профілактика».

  5. Облік адміністративної роботи (код А62), пов’язаної зі станами, визначеними пунктом 14 Порядку, може обліковуватись в межах епізоду “А98 Підтримання здоров’я / профілактика”.

  6. Виявлення порушень зору та слуху та подальший супровід із забезпеченням своєчасного консультування та лікування відповідними спеціалістами може обліковуватись в межах епізоду “А98 Підтримання здоров’я / профілактика”.

    Наголошуємо, що факт надання послуг учасникам експериментального проєкту впродовж одного місяця підтверджується шляхом внесення даних до ЕСОЗ, що містять відмітку про відвідування пацієнтом лікаря; медичний запис із зазначенням діагнозу, обстежень або процедур, що були проведені пацієнту; інші записи, що відповідають обсягу послуг, визначених цим Порядком. Отже, в межах відкритого епізоду “А98 Підтримання здоров’я / профілактика” повинні бути ЕМЗ, які свідчать про надання послуг, будь-яку взаємодію медичного персоналу з особою визначеного контингенту.

    Для отримання оплати за цим пакетом дій епізоду “А98 Підтримання здоров’я / профілактика” потрібно вносити у спеціально розроблену НСЗУ форму — щомісячний звіт “Розширені послуги з первинної медичної допомоги”.

    Вхід до Сервісу звітності ЕСОЗ ІС НСЗУ за початковим посиланням:
    https://066.e-health.gov.ua/

    На цій сторінці справа у блоці “Інструкції” викладено інструкцію щодо заповнення цієї форми.
    Звіт потрібно подавати до 14 числа місяця після завершення звітного періоду.

    Корисні посилання:

    • Умови закупівлі послуги та механізм подачі пропозиції про укладення договору

    • Курс “Лікар & Ветеран”

    • Курс “Медична допомога ветеранам: нові виклики та рішення”

    • Курс “Лікування пацієнтів із легкою черепно-мозковою травмою від дії вибухової хвилі”

    • Уряд розширює перелік медичних послуг з урахуванням бойового досвіду та особливих потреб

    Дана інформація підготовлена відповідно до роз’яснень з відкритих джерел, наданих Національною службою здоров’я України.

    Проєкт реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2025 року № 140.

Послуги з адаптації ветеранам, які повністю або частково втратили зір

Розпочато збір заявок на участь у спеціалізованій програмі адаптації для ветеранів і ветеранок, які мають повну або часткову втрату зору внаслідок війни. Програма є безоплатною.

Що передбачає програма?
Учасники отримують адаптаційні послуги з урахуванням їхніх потреб і можливостей — у зручному форматі:

  • індивідуальному;

  • сімейному (разом із тими, хто здійснює догляд);

  • груповому (до 10 осіб).

Вибір форми надання послуг з адаптації залежить від виду послуги, мети, завдань, етапу та шляхів надання послуг з адаптації.

Також можливе забезпечення проживання та харчування для ветеранів і ветеранок на час проходження програми. Тривалість — 21 день та 56 днів.

Як подати заявку?

  1. Ознайомтеся з умовами участі за посиланням:
    https://docs.google.com/document/d/1N4IonPKZwsjJHBMizQ3qJVSyfgzLEWsEb5FA6LOGgjA/edit?usp=drivesdk

  2. Заповніть заявку — самостійно або за участі представника — за посиланням:
    https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe-0msiBq2_rhe0VxC7nA6vm5puLcyL0fKvi34yetzAD6Gsg/viewform?usp=send_form

  3. Оберіть надавача послуг адаптації з переліку, який формує Мінветеранів.

  4. Пройдіть співбесіду, отримаєте індивідуальний план та розпочніть програму.

Партнери програми — Trinity Hub (м. Київ) та реабілітаційний центр «Пуща Водиця» (МВС Київ).

Контрактування інших суб’єктів триває — географія надання послуг розширюватиметься.
Всі послуги в межах програми є повністю безоплатними для ветеранів і ветеранок, які відповідають визначеним критеріям. Фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету. Мінветеранів відшкодовує вартість послуг суб’єктам надання — у межах встановлених граничних цін.

Суб’єкти надання послуг з адаптації зобов’язані:

  • мати офіційні трудові відносини або цивільно-правові договори про надання послуг з фахівцями, що безпосередньо надаватимуть послуги з адаптації (для юридичних осіб);

  • мати офіційні трудові відносини або цивільно-правові договори про надання послуг з фахівцями, що безпосередньо надаватимуть послуги з адаптації та відповідають вимогам до фахівців, що безпосередньо надають такі послуги (для фізичних осіб — підприємців);

  • мати кабінет (кабінети) для надання індивідуальних (сімейних або групових) послуг з адаптації або мати можливість оренди такого кабінету (кабінетів) у будівлях, які відповідають нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд». Основні положення», або обладнане робоче місце (у разі дистанційного надання послуг) — для другого та третього рівня. Для суб’єктів надання послуг з адаптації, що надають послуги з адаптації на першому рівні, відповідний заклад охорони здоров’я має безоплатно забезпечує належні умови для надання таких послуг на своїй території згідно із зазначеними нормами та вимогами до інклюзивності;

  • перед початком надання послуг з адаптації отримати інформовану добровільну згоду особи — отримувача послуг з адаптації відповідно до вимог законодавства.

Для звітування про фактично надані послуги з адаптації та здійснені заходи, визначені індивідуальним планом з адаптації, суб’єкт надання послуг з адаптації щомісяця складає звіт, який містить інформацію за звітний період про загальний обсяг наданих послуг з адаптації за видами та рівнями їх надання.

Звіти подаються щомісяця до 5 числа наступного місяця замовнику послуг з адаптації.

Оцінка відповідності суб’єкта надання послуг з адаптації здійснюється за такими критеріями:

1) щодо якості надання послуг:

наявність спеціалізованої матеріально-технічної бази, що відповідає ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд». Основні положення», ДСТУ ISO 23599:2017, ДСТУ ISO 17049:2017, санітарним нормам та вимогам доступності для осіб з порушеннями зору (використання тактильних направляючих, контрастної навігації, адаптовані санвузли), а також стандарти та вимоги у сфері забезпечення доступності та інклюзивності, а також забезпеченість спеціалізованим обладнанням та технічними засобами для навчання осіб з порушеннями зору;
наявність внутрішніх стандартів, процедур та регламентів надання послуг, що охоплюють всі етапи роботи з особами — отримувачами послуг з адаптації (система управління якістю).

2) щодо кваліфікації та компетентності персоналу — наявність у фахівців вищої освіти не нижче першого (бакалаврського) рівня (освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр) за спеціальностями:
«Дефектологія», «Корекційна освіта» (за нозологіями), «Практична психологія», «Соціальна педагогіка», «Психологія» або іншими спеціальностями галузей знань «Освіта», «Освіта/Педагогіка», «Педагогічні науки», «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення», «Медицина», «Соціальна робота» згідно з переліком галузей знань, напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється (здійснювалась) підготовка здобувачів вищої освіти у закладах вищої освіти, або досвід роботи за професійною кваліфікацією «Інструктор з просторового орієнтування»;
підтверджене регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації (не рідше ніж один раз на три роки) та участі у професійних заходах;

3) щодо досвіду практичної роботи суб’єкта — підтверджений досвід роботи у сфері адаптації осіб з порушеннями зору не менше двох років, що підтверджується наданням документально підтвердженої інформації про кількість осіб з порушеннями зору, які успішно пройшли курс адаптації.

Для надання послуг з адаптації на першому та другому рівні суб’єкт надання послуг з адаптації повинен відповідати критеріям якості, кваліфікації, компетентності та досвіду практичної роботи.

З метою участі в експериментальному проєкті та укладення договору про відшкодування вартості надання послуг з адаптації юридична особа, фізична особа — підприємець (далі — заявник) подає до Мінветеранів:

  • заяву, в якій зазначає найменування юридичної особи та її організаційно-правову форму або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи — підприємця, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичної особи — підприємця, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) фізичної особи — підприємця, фактичну адресу надання послуг (у разі, коли місце провадження підприємницької діяльності відрізняється від місцезнаходження юридичної особи або адреси задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) фізичної особи — підприємця), контактний номер телефону, адресу електронної пошти;

  • інформацію та копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин фахівців із заявником, відповідність заявника та кваліфікації фахівців вимогам, визначеним пунктом 28 цього Порядку.

Проєкт реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2025 року № 1060.

Як ветеранам і ветеранкам отримати послугу довготривалого догляду?

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ ПОСЛУГИ:

  • учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни (функціональний стан пацієнта за шкалою Бартела має становити 30 балів і менше).

ЯКІ ПОТРІБНО МАТИ ДОКУМЕНТИ:

  • заяву про отримання послуги (може подати пацієнт або його дружина/чоловік, член сім’ї/законний представник у разі необхідного стану пацієнта);

  • документ, що посвідчує статус особи;

  • направлення від лікаря (сімейного або іншого спеціаліста), за винятком випадків переведення з іншого медзакладу.

ЯКІ ПОСЛУГИ НАДАЮТЬСЯ?

проведення первинної оцінки функціонального стану (за шкалами Бартела, Карновського) та подальший моніторинг не менше одного разу на тиждень; спостереження, лікування, обстеження, профілактичні огляди, залучення фахівців; нагляд за станом, контроль прийому ліків, профілактика ускладнень (пролежні, інфекції), ефективне знеболення; забезпечення гігієни та збалансованого харчування (включаючи покращене ентеральне харчування); проведення підтримуючої реабілітації та психологічної, соціальної, духовної підтримки; надання допомоги близьким родичам щодо організації домашнього догляду та навчання навичкам самодогляду.

Вартість циклу догляду залежить від рівня функціонального стану пацієнта (оцінюється за шкалою Бартела протягом щонайменше 28 календарних днів):

  • висока залежність (20 балів або менше) — 5 452,52 грн за цикл;

  • помірна залежність (від 21 до 30 балів) — 3 484,30 грн за цикл.

Надання послуг з урахуванням специфічних потреб пацієнтів включає:

  • проведення первинної оцінки функціонального стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Бартела, Карновського) з визначенням рівня залежності від сторонньої допомоги і подальшим здійсненням моніторингу не менше одного разу на тиждень та відповідним зазначенням результатів у медичній документації;

  • спостереження та супровід пацієнта (лікування, обстеження, діагностика, профілактичні огляди) з урахуванням стану здоров’я пацієнта, наявних хронічних захворювань, даних медичної карти пацієнта, залучення інших необхідних фахівців для консультування із зазначенням частоти їх візитів;

  • здійснення щоденного нагляду за станом здоров’я пацієнта, контроль прийому ліків, профілактика ускладнень та інфекційних захворювань, ефективне знеболення, усунення або полегшення інших симптомів захворювання;

  • догляд за пролежнями із зазначенням відповідної інформації у медичній документації;

  • забезпечення підтримки гігієни та збалансованого харчування (у тому числі поліпшеного ентерального харчування) відповідно до специфічних потреб пацієнта;

  • проведення підтримуючої реабілітації та психологічної, соціальної та духовної підтримки;

  • забезпечення безперервності та наступності медичного догляду;

  • підтримка комфорту та фізіологічних потреб пацієнта;

  • надання допомоги дружині (чоловіку) або іншому члену сім’ї чи законному представнику пацієнта щодо організації домашнього догляду, навчання навичкам самoобслуговування.

Зміст та обсяг послуг визначаються відповідно до медичних показань.

Мінветеранів затверджує наказом склад міжвідомчої комісії для визначення учасників експериментального проєкту, яким передбачається включення до клінічних маршрутів пацієнта для отримання послуг, та критерії, за якими приймається рішення щодо укладення договору за кожним надавачем медичних послуг з урахуванням його спроможності, наявності циклів догляду, оплата за які може бути здійснена за рахунок бюджетних коштів.

Заяви про підписання договору приймаються НСЗУ засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі та подаються на розгляд міжвідомчої комісії. Міжвідомча комісія розглядає їх на засіданні щодо доцільності укладення договору, про що зазначається в протоколі.

До складу міжвідомчої комісії включаються не менше двох представників від Мінветеранів, по одному представнику від МОЗ та НСЗУ та один представник громадськості, який є фахівцем у сфері довготривалого догляду (за згодою).

Протокол засідання міжвідомчої комісії Мінветеранів надсилає до МОЗ та НСЗУ.

НСЗУ після отримання протоколу міжвідомчої комісії щодо укладення договору або відмови в укладенні договору протягом п’яти робочих днів інформує заявника про це шляхом надсилання повідомлення на зазначену в заяві адресу електронної пошти або поштову адресу.

Про укладення договору із заявником НСЗУ інформує Мінветеранів.

Підставами для відмови в укладенні договору є:

  • невідповідність наданої інформації специфікаціям та умовам закупівлі медичних послуг;

  • перебування заявника у стадії припинення;

  • наявність порушеної справи про банкрутство заявника або визнання його банкрутом;

  • застосування до фізичної особи — підприємця та юридичної особи, її засновників (учасників, власників, акціонерів) або керівника спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій).

Послуги надаються пацієнтам почергово в порядку надходження заяв у межах встановлених бюджетних асигнувань на послугу відповідно до договору та цього Порядку.

Проєкт реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2025 р. № 1365 та розпочнеться з січня 2026 року.

Держава оплачуватиме послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків для Захисників і Захисниць

Ще один важливий крок на шляху медичної підтримки наших Захисників і Захисниць — держава оплачуватиме надання послуг з корекції рубцевих змін шкіри після травм, опіків для тих, хто захищав і продовжує захищати Україну. Порядок реалізації пілотного проєкту затвердив Уряд.

Хто може скористатися?

ветерани і ветеранки, в тому числі з інвалідністю;
діючі військовослужбовці, включно з іноземцями та людьми без громадянства;
поліцейські, рятувальники та службовці Державної кримінально-виконавчої служби, які безпосередньо брали участь у бойових діях або забезпечували заходи з національної безпеки та оборони.

Завдяки застосуванню ін’єкційних виробів медичного призначення та лазерів можна не лише повернути шкірі еластичність, зменшити біль, усунути функціональні порушення та запобігти подальшому росту рубців, а й покращити самооцінку людини. Для ветеранів і ветеранки це особливо важливо, адже такі процедури допомагають подолати психологічні наслідки, знову відчути комфорт у власному тілі.

Програма починає діяти з січня 2026 року. Держава компенсуватиме надання послуг з корекції рубцевих змін шкіри для наших Захисників і Захисниць усім медзакладам незалежно від форми власності, якщо ті мають відповідну ліцензію та договір із Мінветеранів.

Обсяг послуг включає всі ключові етапи:

первинну консультацію та формування плану лікування;
корекцію рубцевих змін шкіри;
повторні огляди лікарем перед кожним сеансом корекції;
супровід лікування під час всього амбулаторного курсу лікування;
консультування за необхідності із застосуванням методів і засобів телемедицини;
навчання навичкам самостійного догляду;
проведення клінічної оцінки стану рубців з відображенням динаміки;
заключну консультацію після завершення курсу з оцінкою результатів, наданням індивідуальних рекомендацій.

Послуги з безоплатної психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб

Мінветеранів реалізує трирівневу систему надання психологічної допомоги ветеранам війни та членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб відповідно до Порядком та умовами надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб (далі — Порядок та умови), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2022 № 1338.

Хто зможе скористатися:

◈ ветерани війни;
◈ особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
◈ постраждалі учасники Революції Гідності;
◈ військовослужбовці, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
◈ члени сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки);
◈ члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Що передбачає програма?

Трирівневу систему надання психологічної допомоги:

Перший рівень, що включає соціально-психологічну підтримку та надання соціальних послуг;
Другий рівень, що включає психологічну допомогу;
Третій рівень, що включає комплексну медико-психологічну допомогу, яку забезпечують мультидисциплінарні команди.

Психологічна допомога може надаватися стаціонарно та/або амбулаторно, та/або дистанційно.
Мінветеранів відшкодовує витрати на надання послуг із психологічної допомоги суб’єктами другого та третього рівня. Розмір відшкодування залежить від досвіду роботи, спеціалізації, сертифікації, наукових ступенів, звань фахівців тощо.

Як отримати послуги із психологічної допомоги?

Для отримання психологічної допомоги другого та третього рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, включеного до Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги ветеранів війни, членів їх сімей (далі — Реєстр).

Інформація про суб’єктів надання послуг, включених до Реєстру, оприлюднена на офіційному вебсайті Мінветеранів
(https://mva.gov.ua/veteranam/perelik-subektiv-nadannya-poslug-vklyuchenih-do-reestru-subektiv-nadannya-poslug-iz-psihologichnoyi-dopomogi-dlya-veteraniv-i-chleniv-yih-simey).

Як стати надавачем послуг із психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб?

Вимоги до потенційних надавачів послуг із психологічної допомоги:

  • мати статус юридичної особи чи фізичної особи-підприємця;

  • не мати укладеного договору із НСЗУ;

  • мати офіційні трудові відносини або цивільно-правові договори про надання послуг з фахівцями, що безпосередньо надаватимуть послуги із психологічної допомоги, або, будучи ФОП, відповідати вимогам до фахівців;

  • мати кабінет для надання індивідуальної/сімейної/групової психологічної допомоги або обладнане робоче місце у разі дистанційного надання послуг;

  • перед початком надання послуг отримати інформовану добровільну згоду отримувача послуг із психологічної допомоги.

У разі надання послуг із психологічної допомоги третього рівня суб’єкт надання послуг також повинен мати:

  • ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

  • структурний підрозділ (центр психологічної реабілітації та/або травматерапії, або відділення медико-психологічної реабілітації тощо), укомплектований працівниками, що виконують роботу на підставі трудового договору (контракту) або за цивільно-правовими договорами, які забезпечує проведення мультидисциплінарною командою стаціонарної та/або амбулаторної, та/або дистанційної психологічної допомоги;

  • до складу мультидисциплінарної команди повинні входити щонайменше чотири особи, зокрема обов’язково щонайменше один лікар-психіатр та щонайменше три особи з числа лікарів-психологів або лікарів-психотерапевтів, або психологів;

  • щонайменше один кабінет для прийому отримувачів послуг членами мультидисциплінарної команди та обладнане робоче місце у разі дистанційного надання послуг.

Фахівці, які надають психологічну допомогу, повинні відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

  • мати вищу освіту за спеціальністю «Психологія», «Медична психологія» або «Медицина» (спеціалізація за фахом «Медична психологія», «Психотерапія», «Психіатрія», «Психофізіологія») або за спеціальністю «Психологія» (спеціалізація за фахом «Клінічна психологія»).

  • мати досвід практичної роботи в закладах охорони здоров’я та/або реабілітаційних закладах не менше одного року та/або досвід практичної роботи за фахом не менше двох років;

  • проходити супервізію протягом останніх двох років.

Алгоритм дій, щоб стати надавачем послуг із психологічної допомоги

Крок 1. Відправити заяву та наступні документи на електронну адресу psy_registry@mva.gov.ua, а саме:

  1. заяву про включення до Реєстру за формою, затвердженою Порядком та умовами;

  2. перелік послуг із психологічної допомоги, яким має право надавати суб’єкт надання послуг, їх зміст та обсяг, умови і порядок отримання;

  3. інформацію та копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин фахівців із заявником, відповідність кваліфікаційним вимогам Порядку та умов;

  4. інформацію про наявність кабінету (кабінетів) для надання психологічної допомоги та про рівень забезпечення доступності даного приміщення та будівлі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, документ, що підтверджує право власності чи користування відповідним приміщенням;

  5. копію установчого документа юридичної особи (у разі, коли він не оприлюднений на порталі електронних сервісів) або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (для фізичної особи — підприємця);

  6. копію документа, що підтверджує факт утворення та склад мультидисциплінарної команди (для заявників, що планують надавати психологічну допомогу третього рівня).

Заявники, які надають психологічну допомогу третього рівня, додатково подають інформацію про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, структурного підрозділу (центру психологічної реабілітації та/або травматерапії, або відділення медико-психологічної реабілітації тощо), який забезпечує надання мультидисциплінарними командами психологічної допомоги.

Крок 2. Отримати рішення Мінветеранів
Після прийняття рішення Мінветеранів направляє повідомлення з роз’ясненням подальших дій.

Крок 3. Підписати договір із Науково-навчальним експертним центром «Бородянка»

Науково-навчальний експертний центр «Бородянка» офіційно визначено адміністратором Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів та членів їхніх сімей.

Для укладення договору про відшкодування вартості наданих послуг із психологічної допомоги необхідно надати такі документи:

  • витяг (виписку) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

  • копію документа (паспорта), що посвідчує особу представника/підписанта договору;

  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника (за наявності) або копію паспорта громадянина України — для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася в установленому порядку від отримання реєстраційного номера та має відповідну відмітку в паспорті (для фізичних осіб — підприємців);

  • копію документа, що підтверджує повноваження представника діяти від імені юридичної особи (наказ, довіреність тощо);

  • копію установчого документа юридичної особи (лише для юридичних осіб);

  • документ, який містить відомості про контактний номер телефону, адресу електронної пошти, адресу вебсайту або іншого інформаційного ресурсу (за наявності);

  • копію наказу про включення до Реєстру;

  • копію наказу про прийняття на роботу фахівця / цивільно-правового договору із фахівцем;

  • довідку про відкриття банківського рахунку (IBAN);

  • документи, що підтверджують кваліфікацію фахівців для розрахунку розміру відшкодування за послуги фахівців (дипломи, сертифікати, свідоцтва тощо).

  • планова кількість годин надання послуг з психологічної допомоги;

  • копія паспорта та РНОКПП фахівця;

  • копія трудової книжки (за наявності);

  • копія наказу про створення мультидисциплінарної команди у складі не менше чотирьох осіб (для надавачів послуг третього рівня).

Контактні дані Науково-навчального експертного центру «Бородянка»:
Телефон: 096 275 63 54
Адреса електронної пошти: csprborodyanka@gmail.com

Звіти подаються щомісяця до 5 числа наступного місяця Науково-навчальному експертному центру «Бородянка».

Проскт реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1338.

Послуги з посилення спроможностей ветеранам із обмеженнями життєдіяльності

Мінветеранів розпочало реалізацію експериментального проєкту щодо надання послуг з посилення спроможностей окремим категоріям осіб із обмеженнями життєдіяльності, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Що передбачає програма?

Експериментальний проєкт зосереджується на персоналізованій допомозі та довготривалій підтримці та передбачає:

  • постреабілітаційну підтримку для забезпечення стійкого відновлення після основного курсу реабілітації;

  • навчання навичкам самообслуговування та основ догляду за собою для мінімізації залежності від сторонньої допомоги;

  • консультування щодо адаптації житла, транспортних засобів та робочих місць;

  • створення умов для активної участі ветеранів й ветеранок у житті громади, сприяння працевлаштуванню;

  • навчання членів родини щодо особливостей життя ветеранів й ветеранок після поранення та правил надання їм допомоги.

До пакету входитимуть комплекс обов’язкових та варіативних послуг.

Обов’язкові послуги:

  • підготовка індивідуального плану з посилення спроможностей з урахуванням індивідуальних потреб;

  • допомога реабілітолога;

  • навчання навичкам самообслуговування, самостійності та основ догляду за собою;

  • навчання методам влаштування доступного, безпечного і ергономічного функціонального середовища вдома, на роботі, в громадських місцях;

  • психологічна допомога.

Варіативні послуги надаватимуться з урахуванням індивідуальних потреб та можуть включати:

  • послуги лікаря-дієтолога;

  • послуги терапевта мови та мовлення;

  • послуги щодо діагностики та лікування розладів сну тощо.

Послуги надаватимуться як окремо ветерану чи ветеранці, так і в супроводі члена сім’ї.

Вимоги до потенційних надавачів послуг з посилення спроможностей:

  • бути юридичною особою незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем;
  • не мати укладеного договору із НСЗУ за пакетами медичних послуг, що передбачають надання реабілітаційної допомоги;
  • не отримувати оплату за надані соціальні послуги за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів;
  • мати офіційні трудові відносини або цивільно-правові договори про надання послуг з фахівцями, що безпосередньо надаватимуть послуги, чи будучи ФОП відповідати вимогам до фахівців;
  • перед початком надання послуг отримати інформовану добровільну згоду отримувача послуг;
  • мати приміщення, що відповідають таким вимогам:
  1. кабінет (кабінети) для надання індивідуальних (сімейних або групових) послуг з посилення спроможностей або можливість оренди такого (таких) кабінетів;
  2. приміщення для проживання осіб — отримувачів послуг (у разі надання послуг з посилення спроможностей стаціонарно) та членів його сім’ї, розташоване на першому поверсі, а в разі наявності працюючих ліфтів чи підйомників можливе розміщення на інших поверхах;
  3. приміщення, обладнане меблями та матеріалами, що стимулюють облаштування житлового помешкання для відновлення участі в активностях повсякденного життя (шафи, стіл, стільці, комп’ютер, телефон, дошка для прасування, праска, великий настінний годинник, календар, книги, газети, журнали тощо);
  4. кухня та кухонні матеріали для відновлення участі в інструментальній активності повсякденного життя (мийка, плита, мікрохвильова піч, холодильник, набір протаренного посуду, чайник електричний);
  5. туалет та душ, обладнані відповідно до вимог державних будівельних норм В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Приміщення та прилегла територія мають відповідати державним будівельним нормам В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», ДСТУ ISO 23599:2017, ДСТУ ISO 17049:2017, санітарним нормам та вимогам доступності для осіб з обмеженнями повсякденного функціонування (включаючи адаптовані санвузли, пандуси/ліфти), а також забезпечення спеціалізованим обладнанням та технічними засобами для навчання осіб з обмеженнями повсякденного функціонування;

Вимоги до фахівців, які надають послуги:

  • обов’язково щонайменше один фахівець із вищою освітою другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Психологія», «Медична психологія» чи «Медицина» (спеціалізація за фахом «Медична психологія», «Психотерапія», «Психіатрія», «Психофізіологія») або за спеціальністю «Психологія» (спеціалізація за фахом «Клінічний психолог»);
  • обов’язково щонайменше один фахівець із вищою освітою другого (магістерського) рівня галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Терапія та реабілітація», спеціалізація за дипломом «Ерготерапія»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Освіта» за спеціальністю «Фізична культура і спорт»;
  • обов’язково щонайменше один фахівець із вищою освітою другого (магістерського) рівня галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Медицина», спеціалізація за фахом «Фізична та реабілітаційна медицина»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Терапія та реабілітація», спеціалізація за дипломом «Фізична терапія»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» за спеціальністю «Освіта» або «Фізична культура і спорт».

У разі надання варіативних послуг фахівці повинні відповідати таким вимогам:

  • у разі надання послуг консультування щодо лікувального і лікувально-профілактичного харчування — вищої освіти другого (магістерського) рівня з напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа», проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» з вступною спеціалізацією «Дієтологія»;
  • у разі надання послуг щодо діагностики, профілактики та корекції порушень мовлення — вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Соціальні науки, журналістика та інформація» за спеціальністю «Психологія»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Освіта» за спеціальністю «Спеціальна освіта»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Культура, мистецтво та гуманітарні науки» за спеціальністю «Філологія»; або вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Медична психологія»;
  • вища освіта за іншими спеціальностями галузей знань «Освіта», «Бізнес, адміністрування та право», «Освіта», «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення», «Соціальні науки, журналістика та інформація» згідно з переліками галузей знань, напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється (здійснювалася) підготовка здобувачів вищої освіти в закладах вищої освіти.

Кількісний склад фахівців суб’єкта надання послуг та працівників, що забезпечують функціонування, життєдіяльність та обслуговування приміщень суб’єкта надання послуг, визначається з урахуванням кількості ветеранів, які одночасно отримують послуги з посилення спроможностей, ступеня тяжкості обмежень життєдіяльності ветеранів та навантаження фахівців.

Алгоритм дій, щоб стати надавачем послуг з посилення спроможностей

Крок 1. Відправити заяву та наступні документи на електронну адресу control@mva.gov.ua, а саме:

  • заяву про включення до програми;
  • інформацію та копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин фахівців із заявником, відповідність кваліфікації фахівців вимогам програми;
  • довідку у довільній формі про відсутність отримання суб’єктом надання послуг коштів державного бюджету чи місцевих бюджетів за надання соціальних послуг.

Крок 2. Отримати рішення Мінветеранів.
Після прийняття рішення Мінветеранів направить повідомлення з роз’ясненням подальших дій.

Крок 3. Підписати договір із Мінветеранів.

Проєкт реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2025 р. № 1476.

Телемедицина наближає пацієнтів до лікаря, дає можливість бути почутими і здоровішими

Важливість телемедицини – надання медичних послуг на відстані – під час війни зростає особливо стрімко. Адже цей напрямок покращує доступність до медичних послуг, зокрема для мешканців прифронтових територій, для людей з обмеженою мобільністю. Крім того, телемедицина підсилює соціальні послуги «Догляд вдома» і напрямок «Паліативна допомога», а також зменшує навантаження на лікарів і медичну систему в цілому.

Якщо ж говорити загалом, не існує якоїсь чіткої категорії, яка точно залишиться поза медичною допомогою без телемедицини. Хоча є категорії населення, для яких такі ризики за певних умов, найбільші. Це маломобільні групи, діти, які не перебувають за місцем свого проживання, численні сім’ї, які наразі виїхали в евакуацію за кордон. Але за допомогою телемедицини вони можуть отримати і отримують якісні лікарські консультації, в тому числі від лікарів вторинної ланки.

Керуючись Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», наказами МОЗ України від 19.10.2015 р. № 681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я» та від 17.09.2022 р. № 1695 “Про затвердження Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях”, з  метою забезпечення надання медичної допомоги пацієнтам із застосуванням телемедицини, коли відстань є критичним чинником, в КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ХМР створено Кабінет телемедицини.

Відповідно до покладених завдань Кабінет: 

– бере участь у наданні екстреної та планової медичної допомоги;

– опрацьовує запит на телемедичне консультування;

– формує запит на телемедичне консультування та проводить пошук необхідного консультанта; 

– опрацьовує висновок консультанта;

– інформує пацієнта та/або лікуючого лікаря про результат телемедичного консультування;

– зберігає висновки консультантів на паперових носіях та виготовляє їх копії за необхідності.

Кабінет телемедицини в повному обсязі оснащений необхідним обладнанням: комп’ютер з мультимедіа; веб-камера; блок безперебійного живлення; фотокамера цифрова; принтер;  сканер;  ПЗ – операційна система, офіс, прикладне для телемедицини та антивірус.

Підключення до мережі Інтернет проводиться шляхом застосування доступних технічних засобів та нововітніх електронних комунікаційних технологій. В лікарні розроблені документи та проводяться бесіди щодо додержання необхідних заходів з кібербезпеки під час надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини.

Працюємо з МІС Helsi.  Helsi має потужні можливості телемедицини завдяки сервісу «Лікар онлайн», що дозволяє пацієнтам отримувати відео- та чат-консультації з лікарями дистанційно, а лікарям — розширювати практику та консультувати гнучко, а також інтегрує всі медичні дані в одному місці (призначення, аналізи, рецепти) для зручного контролю здоров’я.

Телемедицина в Україні  активно розвивається як інструмент підвищення доступності медицини, дозволяючи пацієнтам отримувати консультації лікарів дистанційно через відеозв’язок, чати та телефонні дзвінки.

Головною метою телемедицини є надання якісної медичної допомоги на відстані, що дозволяє знизити навантаження на лікарні, а також зробити медицину доступнішою. 

У сучасному світі телемедицина це необхідний елемент розвитку системи охорони здоров’я.

З Днем Святого Миколая!

Щиро вітаємо наших пацієнтів, партнерів та колег зі світлим і добрим святом — Днем Святого Миколая!
Нехай цей день принесе у ваші домівки радість, затишок і віру в чудеса, а у серця — тепло та надію.

Бажаємо міцного здоров’я, внутрішнього спокою, сил і натхнення.
Хай Святий Миколай оберігає вас та ваших рідних, дарує турботу й благополуччя, а кожен новий день приносить більше усмішок і добрих подій.

Опитування щодо потреб ветеранів з порушенням зору

Метою цього опитування є збір інформації, необхідної для кращого розуміння потреб ветеранів і ветеранок із порушенням зору. Зібрані дані допоможуть Українському Червоному Хресту планувати та реалізовувати програми підтримки, які відповідатимуть вашим реальним потребам, у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України.

https://ee.urcs.org.ua/x/8mjEan1E

1 грудня 2025 року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. Гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2025 року оголошене ЮНЕЙДС та ВООЗ: “Подолання перебоїв, трансформація заходів у відповідь на СНІД”.

Ця тема підкреслює критичний момент, коли глобальна відповідь на ВІЛ/СНІД стикається з фінансовою кризою, геополітичною фрагментацією та іншими перешкодами, які загрожують прогресу, досягнутому за десятиліття. Кампанія закликає до: 

  • Стійкого політичного лідерства;
  • Міжнародного співробітництва;
  • Підходів, орієнтованих на права людини;
  • Пріоритизації послуг з профілактики, тестування та лікування ВІЛ. 

Мета полягає в тому, щоб, попри поточні виклики, активізувати зусилля для досягнення цілі сталого розвитку – покласти край епідемії СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року.

На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйонів осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона. 

Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.

Станом на 01.10.2025 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 487 ВІЛ-інфікованих громадян (2024р.- 498 осіб) з них 20 іноземців, в т.ч. – 37 серопозитивних дітей (2024р. – 28 дітей).  

Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 62,5%  (2024р. – 51 %),  парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 29,6% – (2024р. – 42,6% ). 

Діагноз СНІД в поточному році встановлено 179 хворим (2024 р.- 159). За звітний період померло 58 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 47 осіб (2024 р. – 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу-33 особи). Всього станом на  01.10.2025 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 456 осіб.

Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

1) статевий;

2) парентеральний:

– серед людей, що вживають ін‘єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;

– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;

– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;

3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.

Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).

З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.

Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% –  в пізніші терміни. 

Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками: 

  1. Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом. 
  2. Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів. 
  3. Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики. 
  4. Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям. 

У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «ОДІКЛ» – Відділ профілактики та боротьби зі СНІДом, за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6. 

Всеукраїнська комунікаційна кампанія “Можливості для ветеранів та ветеранок”

Міністерством у справах ветеранів в межах всеукраїнської комунікаційної кампанії “Можливості для ветеранів та ветеранок”, яка реалізується агенцією “Бюро історій “Лайтер” та за підтримки Програми реінтеграції ветеранів, що впроваджується IREX, узагальнені відповідні інформаційні матеріали.

Мета кампанії — донести до ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин інформацію про державні послуги та сервіси, зокрема у сферах медичної допомоги, супроводу, реабілітації̈ та ветеранського спорту, що охоплює національний̆ і регіональний̆рівні.




Читати далі

Відновлення ветеранів та ветеранок удома: роль руху, побутової активності та здорових звичок

Один з найважливіших етапів повернення до життя після служби ­– це відновлення власних фізичних та психологічних ресурсів. Ветеранам та ветеранкам важливо не залишатися пасивними: побутова активність, навіть 15 хвилин простих фізичних вправ щодня чи нова корисна звичка мають потужний реабілітаційний ефект.

Як зміцнити своє тіло без походів у тренажерку, чому вольові зусилля такі важливі та які вправи можна робити вдома – розповідаємо.

Як виховати побутову міцність і чому вона настільки важлива для відновлення 

Фізична активність дуже важлива для нашої побутової міцності. Що це за міцність така? У кожного з нас в повсякденному житті, в побуті, є певні щоденні завдання-виклики: треба нахилятися, щоб зашнурувати взуття, взяти дитину на руки, дістати тарілку з верхньої полиці, підняти відро води чи пройти кілька поверхів сходами.

Якщо якісь наші функції стали обмеженими з огляду на вік, пережиту травму чи захворювання, ці виклики відчуваються сильнішими: те, що колись давалось легко, тепер може потребувати більших зусиль.

«Якщо мало руху, мало позитивного стрес-фактора (це коли ти мусиш нахилятися, працювати, щось піднімати), то, по-перше, ти втрачаєш власну енергетичність, тому що твій організм виробляє, менше енергії, – пояснює Максим Долженко, директор навчально-наукового центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. – Знижується тонус м’язів. Від цього безпосередньо залежить і гормональний фон, і здоров’я суглобів, бо суглоби мають рухатися, вони так створені».

Максим Долженко проводить заняття для ветеранів та ветеранок у навчально-науковому центрі фізичної і медичної реабілітації Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Фото надав Максим

Що робити, аби побутові завдання лишались під контролем? Тренувати свою витривалість за допомогою простих фізичних вправ. Якщо вам важко нахилятись – включіть щоденну розминку з вправами на нахили, «стріляє» спина», коли підіймаєте сумку з покупками – робіть зарядку з підійманням гантелей чи пляшок з водою.

Як регулярні легкі вправи допомагають ставати міцнішими?

Покращується загальний фізичний стан. «Навіть маленькі навантаження допомагають відновлювати м’язи та суглоби, зменшують скутість», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Стабілізується настрій. Фахівчиня пояснює: це відбувається тому, що рух стимулює вироблення ендорфінів, які знижують рівень стресу та тривожності.

Профілактика ускладнень. Медичні фахівці вважають, що регулярна активність зменшує ризик виникнення чи загострення серцево-судинних проблем, діабету, ожиріння.

Відчуття контролю. Регулярна зарядка чи інші фізичні активності повертають відчуття сили у своєму тілі та впевненості у собі. А дотримання даної собі обіцянки, наприклад, гуляти пішки щодня дає відчуття контролю над власним життям та допомагає сформувати його ритм.

«Часто люди сприймають фізичну реабілітацію як щось суто медичне, складне, – каже Максим Долженко. – Водночас, покращувати власну функціональність, рухливість можна самостійно. Системність, дисципліна – це набагато краще, ніж якісь разові можливості, навіть найкращих центрів».

Максим Долженко – сам ветеран війни. І зараз він займається фізичною реабілітацією не лише ветеранів та ветеранок, які звертаються до Центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ, але і своєю власною.

«Майже втратив дрібну моторику, тож тепер треную її, тому що може банально випадати з рукчашка,ніж чи щось іще, – ділиться Максим.

Та ветеран не дає собі жодних потурань: не лише розробляє моторику пальців спеціальними вправами, але й вже вчиться керувати дронами. Каже, дієвим для відновлення моторики буде також гра на гітарі чи комп’ютерні ігри, де керування джойстиком потребує багато різних рухів. 

Коли є вольове зусилля – мозок «програмує» нові можливості тіла

Людина має здатність до пропріорецепції – тобто вміє сприймати положення свого тіла, рухи та силу скорочення м’язів без зорового контролю. Саме пропріорецепція забезпечує координацію наших рухів, рівновагу та орієнтацію в просторі.

Максим Долженко пояснює: «Мозок знає положення різних частин нашого тіла в просторі, без зорового аналізатора. Тобто: якщо ми стиснемо руку в кулак за спиною, а потім випрямимо два пальці, то  точно будемо знати, скільки пальців показуємо, навіть не бачачи їх. Так працює пропріорецепція».

Внаслідок травм чи деяких неврологічних захворювань ця здатність може порушуватись. Але вгадайте що? Її теж можна натренувати!

Коли ми виконуємо силові вправи, які базуються на подоланні сили опору чи земного тяжіння (присідання зі штангою, відтискання, планка, махи тощо), ми пропрацьовуємо координацію наших м’язів з мозком.

Під час виконання вправ із докладанням значних фізичних і моральних зусиль, підключається велика кількість м’язових волокон. Мозок мусить якось усіх їх координувати,  він активізується, розвиває когнітивні здібності.

«Ось ці моменти із занять, коли здається, що більше не можеш, що вже все, і дотискаєш чи добігаєш тільки на морально-вольових зусиллях – дуже цінні» – наголошує Максим Долженко.

Фізреабілітолог пояснює: вольове зусилля не менш важливе, ніж фізичне. Інакше ми могли б цілком замінити заняття спортом якимось впливом на наші м’язи, наприклад – електростимуляцією. Але коли є вольовий момент «я зможу» і ми продовжуємо вправу попри втому чи біль у м’язах, мозок оновлює «дані» про можливості тіла, яким керує.

«Мозок кодує, наче айтівець, ці всі рухи. І «успішні» він записує, невдалі – стирає. Відбувається дуже важливий процес переналаштування всього організму. Ніби таке програмне оновлення встановлюється: я тепер можу ось так», – усміхається Максим.

Міг ступити лише 10 кроків, а за рік став чемпіоном стронгмену: історія Віталія Вереса

Ветеран Віталій Верес – яскравий приклад того, як багато у процесі відновлення значать сила волі та бажання бути незалежним.

Він добровольцем пішов до військкомату на початку повномасштабного вторгнення. Воював у штурмовому підрозділі Нацгвардії, брав участь у звільненні Харківщини.

У лютому 2023 року, під час оборони Бахмуту групу Вереса вразили протитанковою керованою ракетою. Віталій отримав важке поранення, внаслідок якого втратив зір і частково слух.

Віталій Верес вийшов з коми і дізнався, що повністю втратив зір внаслідок отриманого поранення. Фото надав Віталій

«Коли я вийшов з коми і після реанімації вперше став на ноги, то зміг пройти лише 10 метрів», – пригадує ветеран.

Віталій змалку займався спортом і не уявляє своє життя без фізичної активності. Тож як тільки зміг більш-менш твердо стояти на ногах – почав присідати, тримаючись за стілець. Далі більше: вчився наосліп робити улюблені вправи, готувати нові страви.

«Так без зору незручно, але моєю ціллю була повна незалежність та самостійність, Я налив тисячі чашок, доки все не вийшло акуратно. Обпікав пальці, доки не розібрався, як центрувати сковорідку», – каже Віталій.

Досягненням у тренуваннях та спорті, а також кулінарними влогами ветеран почав ділитись у соцмережах, має вже 43 тисячі підписників. Своїм прикладом Верес хоче руйнувати суспільні стереотипи про незрячих та надихати тих, хто теж зазнав важких травм чи поранень.

Ветеран Віталій Верес, чемпіон зі стронгмену та штовхання ядра. Фото надав Віталій

«14 лютого 2023 року я повністю втратив зір і частково слух. На війні. В жовтні 24-го я став чемпіоном світу зі стронгмену, в липні 2025-го – чемпіоном світу зі штовхання ядра. Спорт це річ, яка допомагає психоемоційно повірити в себе і свої сили. І розуміти, що попри важкі травми можна вести активне життя. Моя місія – вселяти надію і показувати, що немає нічого неможливого», – усміхається ветеран.

Шлях до відновлення своєї мобільності та сили може лишати не лише через спорт чи фізичні вправи. Влаштовуйте хоча б короткі прогулянки на свіжому повітрі, виходьте із громадського транспорту на зупинку раніше і далі йдіть пішки, по можливості обирайте сходи, а не ліфт чи ескалатор. Дуже важливо знайти ту активність, яка буде вам у задоволення: пробіжки, скандинавська ходьба, комп’ютерні ігри, що потребують включення дрібної моторики або ігри з дітьми чи домашніми улюбленцями.

Чотирилапий реабілітолог: як врятований з Донеччини пес допомагає ветерану відновлюватись після інсульту

Володимир Вірьовкін із Черкас пішов воювати добровольцем, коли йому було 63. Професійний військовий, він не зміг сидіти, склавши руки, коли на ворог посунув на українську землю. Боронив Донеччину і Луганщину. Після першої контузії відновився і повернувся у стрій. Після другої стався ішемічний інсульт. Чоловік провів пів року у шпиталях. Права сторона тіла майже втратила рухливість.

Ветеран займався з реабілітологом, але потрібно було також додати щоденні піші прогулянки, аби тіло швидше відновлювалось. Було важко, адже тіло не хотіло слухатись. Все змінилося з появою в родині пса Оскара.

«Донька побачила в інтернеті історію собаки, евакуйованого з Донеччини, порода кане-корсо. В нашій родині багато років жив пес саме цієї породи, ми всі його дуже любили», – розповідає Володимир.

Історія Оскара вразила ветерана: пес місяць просидів зачинений у будинку і коли його знайшли волонтери, він був агресивний і неконтрольований. Що сталося з господарями – невідомо. Волонтери намагались прилаштувати Оскара в якусь родину, але його ніхто не хотів брати. І ось коли уже стояло питання про те, аби приспати некерованого собаку, по нього приїхав Володимир з родиною.

«Оскар одразу нам довірився, прив’язався до нас», – усміхається ветеран.

Тепер Володимир уже не може пропустити щоденну прогулянку, ба більше – тепер має гуляти мінімум двічі на день.

Ветеран Володимир Вірьовкін та його пес Оскар на прогулянці, автор фото: Олександр Якимович

«Мій реабілітолог, з яким я займаюсь, дуже задоволений, бо він теж бачить результат цих прогулянок. Раніше я з трудом міг пройти 50-100 метрів, а тепер ходжу по 4 км щодня», – тішиться Володимир.

Не впізнати й Оскара: пес нарешті набрав вагу та виглядає цілковито щасливим.

Після серйозних травм повертаємось до руху лише з фахівцем

Фізична активність справді може бути інтегрована у повсякденне життя навіть без відвідування спортзалу: це можуть бути прогулянки, легкі вправи на гнучкість, дихальні техніки тощо.

Втім, фахівці наголошують: коли йдеться про комплексне відновлення після серйозних травм чи поранень, будь-які вправи мають підбиратися індивідуально, залежно від стану здоров’я та наявних обмежень.

«Ми не можемо надати загальний «універсальний» комплекс вправ і при цьому нести гарантію безпеки чи результату, – каже Віталій Марченко, провідний фізичний терапевт медичного центру Superhumans. – Найбільш ефективним і безпечним рішенням буде індивідуальна програма, яка підбирається з урахуванням стану та цілей, а також контроль за її виконанням, щоб процес відновлення був максимально безпечним і результативним».

Віталій Марченко, провідний фізичний терапевт медичного центру Superhumans та ветеран Петро Буряк. Автор фото: Марко Валентіно Перейра

Комплекс вправ для тренувань вдома

Якщо  ваш стан здоров’я та самопочуття дозволяє вам тренуватися вдома, в пригоді стане ось цей комплекс вправ від реабілітолога Максима Долженка. Аби переглянути відеоурок, натисніть на назву вправи.

  • Суглобова розминка: один з видів фізичної розминки, який може бути корисним для всіх, видозмінювати можна під власні можливості.
  • Якщо хочеться розім’ятись у більш повільному темпі, спробуйте ось цю руханку.
  • Класичні присідання, техніку виконання переглядайте тут Можна виконувати 3-4 підходи, починаючи з 10 повторів і поступово нарощувати до 30, залежно від фізичних можливостей, додає Максим Долженко.
  • Спліт присідання – більш складна техніка, але вона гарно підходить при проблемах зі спиною, або для тренування однієї ноги. Рекомендовано до 25 повторів в підході, але краще починати з 10.
  • Відведення рук з додатковою вагою – ця вправа зміцнює руки та плечі, виконувати можна і сидячи. Для обтяження використовуйте гантелі чи пластикові пляшки з водою.

Де брати мотивацію?

Внутрішня мотивація – важливий фактор у процесі відновлення. Вона напряму впливає на регулярність вправ чи інших активностей, а значить – на результат.

«Помічайте маленькі зміни: стало менше болю, легше вставати зі стільця, пройшов на 10 кроків більше чи вперше самостійно прогулявся на кріслі колісному. Розуміння того, що маленькі кроки теж просувають до мети – дуже важливе», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Фізична терапевтка Діана Гримаківська працює з ветераном у реабілітаційному відділенні Кам’янець-Подільсьої міської лікарні. Фото надала Діана

Окрім внутрішньої мотивації необхідна й зовнішня підтримка: похвала й заохочення від близьких дають відчуття, що зусилля не даремні. Запропонуйте рідним чи друзям-ветеранам спільні тренування чи прогулянки. Або влаштуйте дружній челендж: хто втримає певний режим активності місяць без пропусків. 

Групові заняття чи прогулянки корисні для соціалізації. Рух стає способом спілкування і взаємопідтримки.

«Тримати дисципліну допоможуть також спеціальні застосунки чи щоденники занять. Важко виділити 40 хвилин на повноцінне заняття – розбийте його на 4 по 10 хвилин, чи поєднуйте прості вправи з рутиною: присідайте, доки закипає чайник чи робіть розтяжку під час перегляду серіалу, – радить терапевтка.

Можна додати і фактор заохочення. Після виконаних вправ дозвольте собі щось приємне: чашку чаю, відпочинок, улюблену музику тощо.

Сприймайте відновлення не як тимчасовий обов’язок, а як новий стиль життя. Пам’ятайте: кожен крок, навіть найменший, наближає до сили й незалежності.

 

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Маршрут ветеранів і ветеранок у громаді: куди і з якими питаннями звертатись після демобілізації

Ви звільнилися зі служби. Нарешті побачили рідних, друзів, трохи відпочили. Попереду – новий шлях: повернення до звичного життя. 

Є процедури оформлення документів, обов’язкові для всіх демобілізованих, і є індивідуальні запити. Прокласти свій власний маршрут допоможе мапа надавачів послуг для ветеранів та ветеранок у громаді. Це ті установи та фахівці, які супроводжують ключові процеси  повернення Захисників та Захисниць у цивільне життя.

Чи існує універсальний маршрут для всіх, що можна зробити прямо з телефона та що радять зі свого досвіду ветерани – розповідаємо.

Пункт 1. Обов’язковий. ТЦК та СП

Після звільнення з військової служби кожен ветеран та ветеранка мають протягом 5-ти днів прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки чи виключення з військового обліку. Це пряма вимога ч. 11 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу». Також в ТЦК та СП за потреби можна податись на оформлення пенсії за станом здоров’я та одноразової допомоги. 

Розв’язали всі питання тут – дайте собі трохи перепочити.

«Я працюю з ветеранами уже два роки, і вони часто  просять не чіпати їх перший час, принаймні з тими питаннями, що можуть зачекати. Треба час на адаптацію і тоді вже можна братися до справи», – наголошує Любов Федосеєнко, фахівчиня супроводу Новооржицької громади Полтавської області.

Пункт 2. Просто з дому – Ветеран Pro 

Ветерани та ветеранки мають можливість скористатись рядом державних послуг не виходячи з дому – просто зі свого смартфона. Це можливо завдяки сервісу Ветеран Pro,  розробленому спільно фахівцями Мінветеранів та Мінцифри. Ця цифрова екосистема ключових послуг для ветеранів, ветеранок та їхніх родин інтегрована в застосунок Дія.

Варто зауважити, що цей розділ доступний лише для користувачів, які мають посвідчення ветерана у Дії.

 Щоби активувати Ветеран Pro у своєму застосунку, треба оновити застосунок Дія, потім перейти у розділ Сервіси та обрати Ветеран Pro. 

У розділі Ветеран Pro вже доступні такі послуги: 

  • пошук фахівця супроводу;
  • послуги за програмою «Ветеранський спорт»;
  • оформлення субсидій;
  • послуги для людей з інвалідністю внаслідок війни: від навчання до працевлаштування;
  • програма «єОселя»;
  • програма «єВідновлення».
  • встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни
  • подання заяви на субсидію.

Функціонал сервісу постійно розширюється. Але доступ до офіційних послуг через мобільний застосунок може бути зручним не для всіх. 

Любов Федосеєнко працює у невеликих селах, тож часто стикається з тим, що ветерани, особливо старшого віку, не мають зареєстрованої електронної адреси, встановленої Дії, особистих кабінетів на цифрових платформах.

У такому випадку на допомогу приходять фахівці супроводу.

 «Ми повинні розуміти, що хлопці там часто користуються простими телефонами, кнопковими, не смартфонами, бо це передусім про безпеку, –  пояснює Любов Федосеєнко. – І от вони приїжджають у відпустку чи демобілізувались і хочуть розв’язати якесь питання, а зі свого телефона в цифрові сервіси не можуть зайти. Те саме з доступом до електронної пошти: або забули пароль, або її й не було і не знають, як реєструвати. Тоді ми сідаємо за моїм робочим комп’ютером і разом все реєструємо та подаємо необхідні заявки», – розповідає фахівчиня.

Пункт 3. Фахівець супроводу: допоможе із подальшим маршрутом

Фахівці супроводу – це інформаційні радники для ветеранів та ветеранок, членів їхніх родин та сімей загиблих Захисників і Захисниць. Вони допомагають визначити пріоритетні питання, заповнити документи, координують у подальших кроках, супроводжують або і повністю представляють інтереси своїх клієнтів у взаємодії з іншими державними та недержавними інституціями.

Фахівці супроводу проконсультують вас щодо отримання соціальних гарантій, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, можливостей піти на навчання чи започаткувати власну справу. 

«Ми допоможемо сконтактувати з безоплатною правничою, психологічною підтримкою, організувати реабілітацію чи санаторно-курортне оздоровлення, – каже  Любов Федосеєнко. – Головне, аби ви довірили нам свої проблеми. Бо часто буває таке, що ветеран приходить за допомогою, але не хоче говорити всього, бо сумнівається, що йому допоможуть. Ми, фахівці супроводу, тут саме для цього».

Фахівчиня супроводу Любов Федосеєнко отримує сертифікат про підвищення кваліфікації, фото надала Любов

Фахівчиня наголошує: звертатися за допомогою до фахівців супроводу можна ще до оформлення посвідчення ветерана – вас уже будуть консультувати та інформувати по всіх питаннях. 

«Єдиний нюанс є у роботі з тими, хто самовільно залишив свою частину, так зване СЗЧ. Ми не надаємо супровід військовослужбовцям у цьому статусі, але підказуємо їм, куди звернутися, як повернутися, намагаємося з’ясувати, чому виникла така ситуація», – пояснює службовиця.

Де знайти свого фахівця супроводу? 

Зверніться до структурного підрозділу з питань  ветеранської політики у вашій громаді або зайдіть у розділ Ветеран PRO у застосунку Дія. Далі оберіть опцію «Пошук фахівця» та потрібну громаду, система покаже вам доступних фахівців, їхні контактні номери, електронну пошту та установу, де вони працюють. Якщо у вашій громаді ще немає фахівця супроводу – можна звернутися до таких спеціалістів з сусідніх громад.

Пункти 4, 5, 6 – під ваші запити

Універсального «повного» маршруту, який би підійшов кожному ветерану чи ветеранці не існує, адже крім загальнообов’язкових процедур є індивідуальні запити і потреби. І тут найкраще буде скласти перелік тих можливостей, які актуальні саме для вас, і розставити власні пріоритети. 

Наприклад: піти у спортзал чи басейн за програмою «Ветеранський спорт», подати грантову заявку на запуск власної справи або пройти оздоровлення. Продумати маршрут, прорахувати терміни подачі заявок чи документів допоможе фахівець супроводу.

«Кожен має свою комбінацію факторів: здоров’я, сімейна ситуація, місце проживання, бажання працювати чи вчитись, наявність необхідних документів. Тому коли ветерани звертаються до мене, ми разом  складаємо індивідуальний поетапний маршрут звернень в установи чи залучення в якісь програми підтримки», – розповідає фахівчиня супроводу ветеранів із Кам’янець-Подільської територіальної громади Вікторія Невідомська.

 Фахівчиня супроводу ветеранів із Кам’янець-Подільської територіальної громади Вікторія Невідомська з ветеранами: звільненим з полону Дмитром Пазіним та Богданом Антоховим. Фото надала Вікторія

Де і які послуги та підтримку можна отримати?

ЦНАП 

Це фронт-офіс, де можна одночасно із «ветеранськими» послугами  (соцгарантії і субсидії, встановлення статусів та видача посвідчень, отримання витяга з єдиного державного реєстру ветеранів тощо) скористатись й іншими адміністративними послугами, наприклад: отримати витяг про місце реєстрації чи id-картку, зареєструвати шлюб, народження дитини або власний бізнес. У багатьох ЦНАПах вже працює «єдине вікно» для ветеранів, ветеранок та їхніх родин, яке забезпечує отримання різномантіних адміністративних послуг в одній установі.

Стурктурний підрозділ з питань ветеранської політики 

Є основним джерелом корисної інформації для ветеранів та ветеранок. Фахівці інформують про державні та місцеві програми, допомагають в адаптації після служби. Навіть якщо підрозділ знаходиться далеко від населеного пункту ветерана чи ветеранки, варто встановити співпрацю і онлайн/в телефонному режимі підтримувати зв’язок з фахівцями ветеранської політики.

Відділи соціального захисту 

За місцем реєстрації ветеран чи ветеранка можуть отримати грошову допомогу від громади в зв’язку з пораненням/станом здоров’я, дізнатися про соціальні програми підтримки для ветеранів та їх сімей. 

 Пенсійний фонд

Представники управління фонду в громадах займаються оформлення військових і соціальних пенсій (зокрема по інвалідності), реалізацією пільг, проведенням перерахунків, консультаціями з виплат.

Медичні заклади

Ветерани і ветеранки мають право на безоплатне лікування, реабілітацію, психологічну допомогу та доступ до необхідних лікарських засобів. Усі маршрути допомоги починаються з сімейного лікаря або фахівця із супроводу ветеранів і ветеранок. Отримати безоплатну медичну допомогу можна у військових шпиталях, державних та комунальних закладах, а також приватних лікарнях, які мають відповідні угоди з Національною службою здоров’я (НСЗУ). Більше інформації можна отримати через гарячу лінію Гаряча лінія НСЗУ: 16-77 (цілодобово, безкоштовно). А сімейний лікар проінформує про безоплатні медичні послуги та надасть направлення до необхідних фахівців. 

Поради ветеранів: не відкладайте на довго і питайте про гарантії для родини

Богдан Антохов з Хмельниччини служив в ЗСУ сапером. Минулого року отримав поранення на Курахівському напрямку, кілька місяців провів у лікарнях, чекав на заміну роздробленого колінного суглоба. Врешті навіть після операції та відновлення лікарі встановили йому інвалідність 3-ї групи. У серпні цього року Богдан розпочав процес демобілізації. 

Ветеран Богдан Антохов під час одного з етапів реабілітації. Фото надав Богдан

«Про фахівців із супроводу я раніше не знав і в себе в громаді їх не шукав, хоча, як виявилося, вони там вже були, – розповідає ветеран. –  Пільги на комунальні послуги я самостійно оформив через сільську раду, і сам оформився в ПФУ щодо пенсії. З цими структурами в мене абсолютно ніяких проблем не було. Через частину подав документи на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності, ще чекаю результату».

Богдан сподівається, що коли пройде повну реабілітацію, стан здоров’я дозволить йому вже шукати роботу. Але поки чекає на звільнення із лав ЗСУ, оформитись в реабілітаційний центр не вийде. Шкодує, що одразу не потрапив до фахівця супроводу – це б прискорило усі процеси.

«Усім, хто проходить цей шлях, бажаю набратися сил і терпіння  і нічого не відкладати на потім», – підсумовує ветеран.

Сергій Корнєєв з Кам’янця-Подільського поїхав мобілізуватися до Тернополя, бо в рідному місті його не брали: списаний за станом здоров’я. Півтора року відслужив в 211 понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Після отриманої контузії вирішив повернутися додому до своїх 4-х дітей.

Ветеран Сергій Корнєєв під час служби в 211 понтонно-мостовй бригаді Сил підтримки ЗСУ. Фото надав Сергій

«Комбриг підписав мій рапорт на звільнення, мене розрахували. Далі я вже в себе вдома став на облік в ТЦК та СП, і регулярно там відмічаюсь, – розповідає Сергій. 

Із пропонованих державою соціальних гарантій ветеран подався на комунальні та на виплату за програмою «Ветеранський спорт». Отримані 1500 гривень витратив на відвідування басейну з наймолодшим сином. Аби не проґавити якісь можливості, які громада чи держава надаватимуть дітям ветеранів, Сергій звернувся у сервіс супроводу ветеранів та ветеранок.

«Коли мої діти щасливі – це для мене найкращі ліки від усього пережитого. Чекаю, може будуть якісь творчі гуртки чи свята для дітей. Не забувайте дізнаватись, яка є підтримка не лише для нас, ветеранів, але і для наших родин», – закликає ветеран.

Ви можете вибудувати власну послідовність кроків для розв’язання усіх питань на цивілці або скористатися допомогою фахівця супроводу, який підкаже найбільш ефективний маршрут саме для вас. Є державні фахівці, які спеціально навчались, щоб максимально швидко розібратися у всіх «ветеранських» питаннях; є спільноти ветеранів та ветеранок, де радо діляться своїм досвідом у вирішення тих чи інших питань, є громадські ініціативи, які пропонують правничу чи психологічну підтримку.

 

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

 

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА №12" ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Перейти до вмісту