Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання. 

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання. 

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.  

За 2025 рік у м. Харкові виявлено 2127 нових випадків (у 2024 році – 2311) онкологічних захворювань (захворюваність  151,3% на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 289 випадків (захворюваність 20,6% на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 157 випадків (захворюваність 11,2% на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 130  випадків  (захворюваність 9,2%  на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 161 випадок (захворюваність 11,4% на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 137 випадків (захворюваність 9,7% на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 305 випадків (захворюваність 21,7% на 100 тис.населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 4,9% на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 123 випадка (захворюваність 8,7% на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

    – мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

    – цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

    – скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

    – скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.

Поліомієліт залишається небезпечним інфекційним захворюванням, що уражає нервову систему і здатне призвести до невиліковного паралічу або навіть летальних наслідків. Найвразливішою групою є діти віком до 5 років, які не отримали повного курсу щеплень і не мають сформованого імунітету.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, Україна змінює підхід до імунізації проти поліомієліту. Відбувся повний перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини (ІПВ). Оральна вакцина (ОПВ) у формі крапель більше не застосовуватиметься.

Схема вакцинації відтепер складається з 5 доз, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується. Усі планові щеплення за Календарем є безоплатними.

Небезпека поліомієліту полягає у складності виявлення інфікованих: у 70% випадків інфекція має безсимптомний перебіг. Однак інфікована людина, навіть не маючи ознак хвороби, виділяє збудник, що становить серйозну загрозу для оточення, особливо для людей зі слабшим імунітетом та невакцинованих осіб.

У частині випадків симптоми можуть нагадувати грип: гарячка, головний біль, нудота, біль у животі. У найтяжчих випадках вірус спричиняє незворотні рухові розлади, сильний біль у м’язах, а повний параліч може розвинутися за лічені години. Навіть у разі одужання функції уражених нервів і м’язів не відновлюються.

Вірус передається від людини до людини через фекалії та слину, а інфікування найчастіше відбувається через брудні руки, інфіковану їжу та воду.

Завдяки Глобальній ініціативі ВООЗ з ліквідації поліомієліту, розпочатій у 1988 році, кількість випадків захворювання у світі знизилася на 99%. Проте «дикий» вірус продовжує циркулювати у двох країнах світу. Також є країни, що мають спалахи, які зумовлені вірусом типу 2. Це створює ризик їх завезення в Україну, як це вже траплялося у 2021 році.

Допоки вірус циркулює у світі, кожна невакцинована дитина перебуває в зоні ризику. Вакцинація — єдиний надійний бар’єр проти хвороби. Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра, щоб перевірити вакцинальний статус дитини та надолужити пропущені щеплення.

Враховуючи те, що під час війни епідситуація зі сказом у країні та безпосередньо у м. Харкові, Харківській області, потребує особової уваги, проведення даної зустрічі організовано у форматі онлайн, для досягнення максимального охоплення медичних працівників актуальною інформацією.

До уваги лікарів висвітлені доповіді з презентаціями завідувача санітарно-карантинного відділу державної установи Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Сухорукової Г.Б. з доповіддю: «Епідемічна ситуація зі сказу в Харківській області. Дії медичного працівника у разі звернення постраждалого від тварин» та д.мед.н., професора кафедри інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб та фтизіатрії Харківського національного медичного університету Ольховської О.М. з доповіддю на тему: «Основні епідеміологічні та клініко-патогенетичні аспекти сказу».

Завдяки плідній співпраці Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради з Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗ України та Харківським національним медичним університетом надання медичної допомоги в комунальних некомерційних підприємствах Харківської міської ради удосконалюється шляхом підвищення кваліфікації медичних працівників, впровадження методів профілактики, діагностики та лікування, що дозволяє забезпечувати якісні та доступні медичні послуги, особливо під час війни.

По завершенню заходу була затверджена резолюція із подальшим її виконанням.

Туберкульоз залишається небезпечним інфекційним захворюванням, яке спричиняють мікобактерії туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). Збудник хвороби передається переважно аерогенним шляхом — під час кашлю, чхання або розмови хворого.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу. Проте існує ефективний спосіб профілактики важких наслідків хвороби — вакцинація БЦЖ.

Важливо розуміти: введення вакцини не гарантує, що людина не інфікується, проте воно забезпечує надійний захист від смертельних генералізованих форм туберкульозу та туберкульозного менінгіту, особливо у дітей раннього віку.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, терміни вакцинації новонароджених змінено. Якщо раніше щеплення проводили на 3–5 добу життя, то відтепер вакцинація може проводитися після  24 години від народження.

Також оновлено правила для дітей, які з певних причин не отримали щеплення в пологовому будинку. Вакцинація дітей до 7 місяців життя тепер можлива без попереднього проведення проби Манту або квантиферонового тесту (за умови, що дитина не мала відомого контакту з хворим на туберкульоз).

Діти старшого віку також можуть надолужити пропущене щеплення. Вакцинація коштом держави доступна до виповнення 18 років (у цьому випадку — за умови негативних результатів проби Манту або квантиферонового тесту).

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наполегливо рекомендує одноразове щеплення вакциною БЦЖ всім немовлятам у країнах, де туберкульоз залишається поширеним захворюванням. Україна є такою країною.

Імунізація у першу чергу спрямована на захист немовлят та дітей перших років життя, які мають високі ризики розвитку особливо тяжких форм туберкульозу, часто летальних форм інфекції.

Батькам та дорослим пацієнтам важливо знати основні прояви захворювання, щоб вчасно звернутися за медичною допомогою. До симптомів належать:

• кашель, що триває понад 2 тижні,
• підвищена температура тіла понад 7 днів,
• утруднене дихання та біль у грудях,
• поганий апетит та безпричинна втрата ваги,
• постійна слабкість і підвищена пітливість (особливо вночі),
• кровохаркання.

Якщо ваша дитина не була вакцинована вчасно, зверніться до сімейного лікаря або педіатра для консультації та планування щеплення.

Кожен українець має змогу потрапити до лікаря, незалежно від місця перебування та наявності декларації. 

Перелік безкоштовних послуг, на які має право кожен пацієнт:

• екстрена медична допомога;
• первинна медична допомога;
• спеціалізована медична допомога;
• паліативна медична допомога;
• реабілітація у сфері охорони здоров’я;
• медична допомога дітям до 16 років;
• медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• вакцинація згідно з календарем профілактичних щеплень;
• програма “Доступні ліки”.

Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, вам НЕ потрібно переукладати декларацію, достатньо звернутися по допомогу напряму в найближчий медичний заклад.

Дистанційно ваш сімейний лікар або педіатр може:

• проконсультувати;
• виписати електронний рецепт, створити електронне направлення до лікаря спеціалізованої допомоги;
• направити на безкоштовні базові тести та аналізи.

Перелік безкоштовних базових тестів та аналізів, які можна отримати через сімейного лікаря:

• загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
• загальний аналіз сечі;
• рівень глюкози у крові;
• загальний аналіз холестерину;
• тест на вагітність;
• тест на ВІЛ;
• тест на вірусні гепатити;
• тест на тропонін;
• тест на COVID-19.

Важливо: якщо ви чи ваша дитина за термінами потребуєте вакцинації або пропустили планову вакцинацію за календарем щеплень, її можна надолужити. Для цього достатньо звернутися до свого сімейного лікаря/педіатра або до найближчого закладу охорони здоров’я.

Знайти найближчий заклад первинної допомоги можна зателефонувавши за номером 16-77 у робочі дні з 9:00 до 18:00 (понеділок-четвер) та з 9:00 до 16:45 (у п’ятницю).

Знайти потрібного лікаря та отримати швидку безкоштовну консультацію можна через медичний чат-бот “Турбота” в Telegram: https://t.me/Doc2rbot (кюар-код)

Отримати онлайн консультацію лікаря можна також у додатку Doctor Online: https://doctoronline.care/ (кюар-код)

Якщо ваші права було порушено, ви або ваші близькі можуть поскаржитися на неправомірні дії лікаря як на місцевому рівні, так і в Національну службу здоров’я України (НСЗУ):

• написати скаргу на імʼя головного лікаря (медичного директора) медичного закладу про неправомірні дії лікаря;
• написати скаргу до Департаменту охорони здоров’я в вашому місті або регіоні;
• подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ;
• звернутися у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77;
• зателефонувати зі скаргою на урядову лінію Кабінету міністрів України — 15-45.

Закликаємо вас повідомляти про правопорушення, адже саме ваша небайдужість дозволить покращити медичну систему в Україні.

Довідка:

Програма медичних гарантій — державна програма, що має на меті забезпечувати потреби пацієнта щодо отримання якісної медичної допомоги за основними напрямками, незалежно від його фінансової спроможності та стану здоров’я.

Програма державних гарантій медичного обслуговування населення поширюється на всі заклади охорони здоров’я незалежно від того, хто власник закладу; на підприємців, які ведуть медичну практику та уклали договір з НСЗУ, а також на тих суб’єктів господарювання, хто веде роздрібну торгівлю лікарськими засобами згідно з укладеним договором про реімбурсацію з НСЗУ.

Реімбурсація – спеціальний механізм, який дозволяє повністю або частково відшкодувати вартість лікарських засобів, які відпустили пацієнту за рецептом за програмою «Доступні ліки». Оплачують засоби з Державного бюджету України.

Більше інформації за посиланням: 

Програма медичних гарантій

Безоплатні послуги в Програмі медичних гарантій 2025

Сказ —  це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин. Захворювання спричиняється вірусом родини Rhabdoviridae, роду Lyssavirus.

Як передається вірус сказу

Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Інші шляхи передачі (наприклад, аерозольний у печерах з великими колоніями кажанів) трапляються нечасто.

Зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною — наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потраплянні слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру.

Які тварини можуть переносити сказ

Загалом сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, наприклад, собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. У контактний спосіб людей з-поміж свійських тварин найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.

Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.

Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити.

Симптоми сказу

Інкубаційний період сказу зазвичай становить від 1 до 3 місяців, але може бути від семи днів до понад року, залежно від місця укусу, властивостей вірусу та особливостей імунної системи людини.

Перші симптоми сказу — підвищення температури та біль у місці укусу, а також відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Основні симптоми розвиваються після інкубаційного періоду:

• гарячка;
• головний біль;
• неспокій;
• гідрофобія (страх води);
• аерофобія (страх протягів, повітряних потоків);
• галюцинації;
• агресія;
• параліч;
• кома.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання

На тілі інфікованої тварини можуть бути наявні сліди від укусів. Початкова стадія сказу у тварини триває до п’яти днів. Її ознаки:

• тварина покусує місце укусу;
• поведінка ласкава, примхлива, насторожена одночасно;
• знижений апетит;
• поїдання неїстівних предметів;
• слинотеча;
• блювота.

Збуджена стадія сказу триває 2–3 дні. У цей період тварина стає агресивною та збудженою, може раптово нападати й намагатися втекти. Вона може гризти землю, їсти неїстівні предмети. Спостерігаються конвульсії, рясна слинотеча та ознаки паралічу.

Паралітична стадія (2–4 дні) характеризується виснаженням і повним паралічем. Після цього тварина помирає.

Тварини можуть передавати вірус за кілька днів до появи симптомів, тому навіть зовні здоровий собака чи кіт може становити загрозу.

Що робити, якщо вкусила тварина

Якщо вкусила, подряпала або заслинила тварина, негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше, потім обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду.

Наступний крок — терміново зверніться по медичну допомогу до травмпункту або антирабічного центру (перелік закладів, де проводять антирабічну вакцинацію, можна знайти за цим посиланням).

Надзвичайно важливо почати постконтактну профілактику (ПКП) сказу відразу після контакту з потенційно інфікованою твариною, до появи симптомів. У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, подряпин, заслинення слизових оболонок тощо, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Якщо з моменту контакту із твариною минуло понад три доби, антирабічний імуноглобулін не використовують.

Кількість ін’єкцій, необхідних для запобігання розвитку сказу за сучасними схемами вакцинації, — всього п’ять протягом 28 днів: по одному в нульовий день під час звернення до лікаря, а потім на третій, сьомий, 14-й і 28-й день. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день після вакцинації, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

Самовільно припиняти чи порушувати курс щеплень не можна! Протипоказів до екстреної вакцинації немає.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин

Вакциновані тварини не можуть передавати сказ. Власники домашніх тварин в Україні можуть безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах, перелік яких можна знайти за цим посиланням. Вакцинацію необхідно повторювати щороку, щоб підтримувати надійний імунітет у тварин.

Інші профілактичні заходи, щоб захистити тварин від сказу:

• унеможливлюйте контакти домашніх тварин із дикими та безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу;
• якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру — наприклад, з’являється агресія, страх води чи світла, — негайно повідомте ветеринарну службу.

Доконтактна профілактика сказу

З метою профілактики вакцину проти сказу вводять групам високого ризику, наприклад, працівникам притулків і розплідників, фахівцям ветеринарної медицини, співробітникам лабораторій, які займаються дослідженням і вивченням вірусу сказу, лісникам.