З 2005 року у всьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Світовою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Темою Всесвітнього дня гіпертонії цього року обрано гасло «Контроль гіпертонії: регулярно перевіряти свій кров’яний тиск, перемагати мовчазного вбивцю» та акцентує увагу на загальній відповідальності, яка потребує дій з боку окремих осіб, сімей, спільнот, медичних працівників та систем охорони здоров’я.
Гіпертонія залишається основною запобіжною причиною передчасної смерті в усьому світі. За оцінками ВООЗ, 1,4 мільярда людей живуть із гіпертонією у всьому світі. Незважаючи на наявність ефективних та доступних методів лікування, багато людей не знають про свій стан, і лише одна з чотирьох осіб з гіпертонією має адекватно контрольований кров’яний тиск.
Гіпертонію часто називають “тихим вбивцею”, тому що вона зазвичай не має симптомів, але значно збільшує ризик серцевого нападу, інсульту, захворювання нирок та передчасної смерті. Раннє виявлення, регулярний моніторинг та постійне лікування можуть запобігти більшості ускладнень, пов’язаних із гіпертонією.
Всесвітній день гіпертонії дає можливість:
- Підвищення обізнаності громадськості та розуміння гіпертонії
- Сприяння рутинному вимірюванню артеріального тиску, як вдома, так і в медичних установах
- Підтримка систем охорони здоров’я для посилення виявлення гіпертонії, лікування та довгострокового контролю
- Дає людям можливість контролювати свій кров’яний тиск
За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2026 р. зареєстровано 69 848 хворих на гіпертонічну хворобу (за аналогічний період 2025 року 83 703), вперше виявлено 4 673 хворих, захворюваність на гіпертонічну хворобу склала 525,32 на 100 тис. населення.
Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт. ст.) і діастолічного (більше 90 мм рт. ст.) артеріального тиску.
Існує два типи цього захворювання:
– Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії становить до 90-95% від числа всіх видів артеріальної гіпертонії.
– Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – становить всього 5-10% від усіх випадків гіпертонії, причиною якої зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози та ін.).
На розвиток артеріальної гіпертонії впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються, тобто, на які людина може вплинути (паління; ожиріння; стресові ситуації; зловживання алкоголем; гіподинамія), і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік старше 55 років).
У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску, однак з прогресуванням гіпертонії з’являються скарги на головний біль, запамороченням, шум у вухах, болі в області серця, миготіння «мушок» і пелена перед очима, швидка стомлюваність, зниження працездатності та пам’яті, дратівливість, переважання тривожних настроїв.
Людина не завжди помічає ознаки гіпертонії та іноді приймає симптоми за звичайну перевтому. Якщо протягом тривалого часу не звертати увагу на високі значення показників артеріального тиску, серцево-судинна система повільно, але незворотньо змінюється. А оскільки кровоносна система забезпечує живленням всі органи і тканини, то порушення цього процесу призводить до дисфункції останніх та викликає найнебезпечніші ускладнення: гіпертонічний криз; інфаркт міокарда; інсульти головного мозку; хронічна ниркова недостатність; аневризма аорти та інші.
Для діагностики гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.
Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя:
- Зниження і нормалізація маси тіла шляхом корекції харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі. Як встановлено: зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням показників систолічного тиску на 1,5-3 мм рт. ст., діастолічного – на 1-2 мм рт. ст.
- Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо).
- Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу).
- Утримуватися від вживання алкоголю. За новітніми дослідженнями встановлено, що безпечних доз вживання алкоголю не існує. Виходячи з цього, вживання алкоголю некорисно ані для здорових людей, ані для людей з певними захворюваннями, особливо серцево-судинними. Слід також враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
- Куріння, будучи одним із факторів виникнення захворювань серця, сприяє швидкому зношуванню та старінню серцево-судинної системи, тому лікарі наполегливо рекомендують припинити палити.
Медикаментозну терапію при гіпертонії призначає виключно лікар після ретельного обстеження та визначення ступеню захворювання, наявності ризику ускладнень та супутніх станів (цукровий діабет, захворювання нирок тощо). Самолікування артеріальної гіпертензії, пропуск прийому медикаментів або вживання їх у не терапевтичних дозах призводить до швидкого розвитку ускладнень, що може стати причиною глибокої інвалідності чи смерті людини.
В м. Харкові амбулаторне спостереження пацієнтів з гіпертонією здійснюється у всіх міських поліклініках та центрах сімейної медицини як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Станіслава Партали, 3А), КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР (пр. Аерокосмічний, 137), КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР (вул. Салтівське шосе, 266-Г), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (пр. Героїв Харкова, 195), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР (пр. Олександрівський, 122), КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Гр. Сковороди, 41), КНП «Міська клінічна лікарня №31» ХМР (пр. Л.Малої, 4).
Підвищення обізнаності, обмін знаннями та підтримка стійких дій можуть призвести до тривалих змін для всіх, хто страждає на гіпертонію.