12 листопада 2024 року — Всесвітній день боротьби з пневмонією

 Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії». Мета проведення цього  Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби.

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2024 р. всього зареєстровано 2211 випадків пневмонії серед населення (в 2023 р. – 2425):

• діти до 14 років – 376 (у 2023 р. – 224);
• підлітки у віці 15-17 років – 29 (у 2023 р. – 19);
• доросле населення – 1806 випадків (у 2023 р.– 2182).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини.

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу).

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є:

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини.
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній.
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падіння артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах.

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» ХМР, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.